Інформаційна аналітична діяльність у міжнародних відносинах

Дисципліна забезпечує компетенції студентів із сукупних інформаційних процесів, необхідних для ефективного процесу в управлінській діяльності. У першому модулі вивчаються засоби пошуку, збору, обробки інформації шляхи перетворення її у якісні напрямки діяльності міжнародних відносин – інформаційну та аналітичну. Другий модуль присвячено вивченню шляхів інформаційного пошуку, збору, упаковці, зберіганню та поширенню інформації; та шляхів вивчення аналітичної інформації – класифікації, узагальненню, виробленню пропозицій, рекомендацій та прогнозів. Під час занять майбутні міжнародники навчаться складати інформаційні зведення та огляди, приймати ефективні рішення стосовно отриманої інформації з міжнародного поля, досліджувати актуальні проблеми з міжнародних відносин.

Переговорний процес у міжнародній практиці

Важливою професійною функцією для міжнародника є уміння проводити переговори. Під час вивчення першого модуля студенти вивчають не тільки зовнішню атрибутику міжнародних переговорів («чашка чаю»), але отримують глибокі знання з предмету переговорів. У першому модулі майбутні міжнародники отримують навчальну інформацію про переговори за участю двох або більше країн, яка потребує глибоких знань власне предмету переговорів, його час та види. Другий модуль присвячено вивченню рекомендацій дипломатичної практики, яким чином визначається тема переговорів, складання проекту переговорів, визначення основних завдань, що вирішуються під час проведення переговорів. Окремі теми виділено для вивчення проблемних ситуацій, якщо переговори з партнерами не дають позитиву, прийоми нейтралізації критики, варіанти дипломатичних рішень, психологічні особливості ведення переговоріть, родзинки дипломатії, підсумкові документи переговорного процесу.

Теорія держави і права

В умовах зміцнення гарантій законності, прав і свобод людини і громадянина важливим є піднесення на належний рівень правосвідомості і правової культури студентів-міжнародників. Без глибоких знань теорії держави і права, прав і законних інтересів людини і громадянина, чинного законодавства стає неможливим входження України в Європейську і світову спільноту. Тому основною метою вивчення навчальної дисципліни є набуття студентами-міжнародниками вмінь і навичок щодо питань, які пов'язані із закономірностями виникнення, розвитку, функціонування державно-правових явищ у суспільстві, отримання відповідних форм і методів роботи в нормотворчій діяльності при здійсненні аналізу, систематизації, порівняння чинного вітчизняного та міжнародного законодавства, у процесі правореалізаційної діяльності в державних установах, в узагальненні міжнародної юридичної практики та інших практичних діях.

Навчальна дисципліна складається із двох модулів, де студенти отримують загальні знання про державу і право, оволодівають юридичною термінологією, а також формують високий рівень правосвідомості та правової культури.

По закінченню вивчення навчальної дисципліни студенти-міжнародники вміють: вільно володіти основними категоріями теорії держави та права, правильно застосувати їх при оцінюванні конкретних ситуацій; характеризувати державу, як політико-правове явище; типологізувати держави за конституційно-правовою базою, історичним типом; орієнтуватися в джерелах права, вміти вільно їх тлумачити; відрізняти правові відносини від інших видів суспільних відносин; аналізувати норми права, застосовуючи методи пізнання державно-правових явищ; вірно застосовувати норми права в різних життєвих ситуаціях; здійснювати на практиці вимоги законності та правопорядку; критично дивитися на явища правової системи, використовувати понятійно-категоріальний апарат юридичної науки для вирішення міжнародних та вітчизняних правових проблем; застосувати теоретичні знання політико-правових концепцій для високопрофесійного виконання службових обов’язків у сфері міжнародних відносин.

ООН у міжнародних відносинах

Основною метою вивчення дисципліни є здобуття знань щодо здійснення професійної діяльності в структурах ООН, яку проводитимуть студенти як майбутні фахівці міжнародної сфери і як представники держави. У першому модулі міжнародники засвоять категоріальний апарат, цілі та структурний поділ Організації Об’єднаних Націй. Другий модуль присвячено практичній підготовці систематизації знань з напрямів діяльності ООН, порядку участі представників України в ООН, вивченню основних принципів взаємодії з ООН в процесі дипломатичної та консульської діяльності, ознайомленню з її ключовими законотворчими нормами, які санкціоновані і українською владою.

Порівняльне та конституційне право

Конституція як основний Закон держави розкриває її громадянам та іншим групам населення теоретично визначені та юридично закріплені й гарантовані державою конституційно-правові засади формування державно-політичного устрою.

Навчальна дисципліна складається з двох модулів. Впродовж всього курсу студенти-міжнародники як оволодівають конституційно-правовою термінологією, так і набувають знань щодо основних чинних у сучасному світі конституційно-правових актів, які регулюють конституційно-правові відносини в різних країнах; сучасних моделей конституціоналізму; специфіки джерел конституційного права в країнах, які належать до різних правових систем; сучасних моделей конституції та конституційних форм безпосередньої демократії; конституційного регулювання діяльності парламенту, глави держави, уряду, судової влади та конституційної юстиції, а також місцевого управління та самоврядування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент-міжнародник набуває таких компетентностей як аналізувати основні чинні у сучасному світі конституційно-правові акти; сучасні моделі конституціоналізму; специфіку джерел конституційного права в країнах, які належать до різних правових систем; сучасні моделі конституції та конституційні форми безпосередньої демократії; конституційне регулювання діяльності парламенту, глави держави, уряду, судової влади та конституційної юстиції; співвідносити загальне та особливе в організації й функціонуванні публічно-правових інститутів різних країн; аналізувати джерела конституційного права України та зарубіжних країн; конституційно-правовий статус вищих органів державної влади у державах з різною формою правління; порівнювати систему державних органів України та зарубіжних країн; аналізувати конституційно-правові акти і визначати форму правління, державно-територіальний устрій і політичний режим країни; визначати закономірності розвитку теорії і практики вітчизняного та зарубіжного конституціоналізму; визначати і аналізувати конституційно-правові основи конституційного ладу України та зарубіжних країн; використовувати отримані знання стосовно конституційного захисту прав і свобод людини та громадянина; аналізувати зміст відповідних нормативно-правових актів та практику їх застосування; використовувати набуті знання на практиці у міжнародній сфері.