Проєкти

Проєкт пройшов конкурсний відбір фундаментальних наукових досліджень, що належать до сфери МОН України і виконується за рахунок Державного бюджету України.

Термін реалізації – 2025-2027.

Керівник проєкту - Гуменюк Борис Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії міжнародних відносин та гуманітарних дисциплін, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Відповідальний виконавець - Мелещенко Тетяна Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри методології та методики суспільних дисциплін, декан історичного факультету

Команда проєкту:

• Андрущенко Віктор Петрович, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, ректор університету
• Віднянський Степан Васильович, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України.
• Кудряченко Андрій Іванович, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України».
• Гончар Юлія Борисівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та археології, докторантка кафедри історії міжнародних відносин та гуманітарних дисциплін.

Анотація проєкту:

Виходячи з національних інтересів України європейська і євроатлантична інтеграція є незмінним стратегічним пріоритетом державної політики, а також ключовим пунктом плану перемоги в російсько-українській війні. Історичне, геополітичне й цивілізаційне значення європейського та євроатлантичного партнерства для майбутнього України засвідчує розгортання та перебіг нинішньої російсько-української війни і реакція на неї всього демократичного світу, насамперед держав-членів ЄС і НАТО. Вони активно підтримують та всіляко допомагають Україні здобути перемогу над російським агресором і цим зберегти свою державність і національну ідентичність, відновити територіальну цілісність і відбудувати та модернізувати Україну, яка повинна стати і безумовно стане важливою складовою спільного європейського дому і демократичної євроатлантичної спільноти. Саме тому питання, пов’язані зі станом, проблемами і перспективами європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема в умовах війни Росії проти України, яка розпочалася у 2014 р., сьогодні є особливо актуальними для наукового дискурсу і мають практичне значення. І хоча у 2022 р. Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, який «матеріалізував» перспективи приєднання до євроспільноти, а також подала заявку на прискорений вступ до НАТО, ще залишається низка невирішених проблем щодо усунення перешкод на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. Серед них – адаптація національного законодавства до європейського простору, поглиблення інтеграції українського бізнесу до ринків ЄС, практичне запровадження «безвізів» у різних сферах, секторальна інтеграція, поглиблення міжнародної академічної мобільності, відповідність стандартизації НАТО і поглиблення партнерства України у програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки». Партнерство з НАТО та ЄС для України є пріоритетом не тільки зовнішньої політики, а й рушійною силою внутрішніх трансформацій. Тому, зважаючи на зазначені факти, важливою ідеєю проєкту є проведення фундаментальних досліджень складного процесу євроінтеграції України та партнерства з НАТО, враховуючи умови російсько-української війни. Автори проєкту прагнуть, на основі комплементарного підходу, використовуючи принципи європейської політичної, економічної та правової інтеграції розробити концепцію інтегрування України до європейського цивілізаційного простору, стратегію європейської інтеграції для України в особливих умовах, та модель сталого партнерства з ЄС та НАТО. А також поєднати результативний доробок фундаментальних досліджень, наукових публікацій та заходів з певними активностями з метою залучення широкого кола наукової спільноти, студентства та громадськості для обговорення кола питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також з метою формування у молоді чіткої громадянської позиції.

Тож ґрунтовний аналіз окресленого кола питань, пов’язаних із станом та перспективами євроатлантичної інтеграції України, зокрема в умовах російсько-української війни, нині є вкрай актуальним для наукового дискурсу і має практичне, навіть прикладне значення для країни і українського суспільства. 

Мета проєкту – дослідити та проаналізувати стан, виявити проблеми у партнерстві України з ЄС та НАТО в умовах російсько-української війни та запропонувати можливі шляхи їх подолання. На основі комплементарного підходу, використовуючи принципи європейської політичної, економічної та правової інтеграції розробити стратегію європейської інтеграції для України в особливих умовах.

Проєкт пройшов конкурсний відбір фундаментальних наукових досліджень, що належать до сфери МОН України і виконується за рахунок Державного бюджету України.

Термін реалізації – 2025-2027.

Керівник проєкту – Журба Михайло Анатолійович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та археології.

Відповідальний виконавець – Потильчак Олександр Валентинович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін.

Команда проєкту:

• Перепелюк Ольга Максимівна – доктор філософії (історія та археологія), доцент кафедри історії та етнології України.
• Доценко Віктор Олегович – доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та археології.
• Подобєд Олена Андріївна – доктор історичних наук, доцент кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін.
• Жолоб Михайло Петрович – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та археології.

Анотація проєкту

Століття боротьби України проти імперських впливів Москви довели важливість інформаційної війни як доволі ефективного інструменту ментального (духовного) та фізичного поневолення українського народу. В часи імперського й радянського минулого, а значною мірою і в пострадянський період, населення України знаходилося у сфері впливу вороже налаштованих щодо української національної історії політичних і культурних агентів, які з метою насадження імперських колоніальних уявлень про минуле вдавалися до вживляння в суспільну свідомість штучно сконструйованих пластів колективної пам'яті. Попри відновлення незалежності України серед її громадян тривалий час все ще продовжують існувати сформовані московською пропагандою міфологізовані та упереджені уявлення про минуле України та її народу. З початком російсько-українського збройного протистояння в 2014 році, а особливо в період гарячої фази війни з лютого 2022 року інформаційна війна активізується, а її чільним фронтом стає «війна за історію».

Під деміфологізацією національного історичного наративу розуміємо вилучення з інформаційного простору та суспільного дискурсу штучно сконструйованих, надуманих, упереджених та викривлених трактувань історичного минулого України.

За роки незалежності вітчизняні публіцисти та історики здійснили значні за обсягом і глибиною зусилля в напрямку об’єктивного вивчення й популяризації історії українського народу. Напрацювання вчених стали підґрунтям для поступового звільнення від старих імперсько-радянських історичних міфів спершу свідомості еліт, а згодом і масової свідомості більшості українського суспільства. Процес вилучення міфологічних побудов минулого триває сьогодні різними каналами, серед яких не лише наукові монографії і статті, науково-популярні праці, преса та публіцистика, телебачення і радіо, мережеві ресурси Інтернету, але й художня література, театр, кіноіндустрія, образотворче мистецтво, музична й пісенна творчість. Історична тематика посіла вагоме місце в українській фалеристиці, боністиці, пам’ятній нумізматиці та філателії, що стали активними інструментами деміфологізації національного історичного наративу, висвітлення, візуалізації й трансляції на суспільний загал нового історичного знання, зрештою – інструментом і засобом формування національних смислів минулого, сучасного та майбутнього України.

Мета проєкту – розкрити та теоретично осмислити процеси деміфологізації національного історичного наративу в інформаційному просторі та суспільному дискурсі України у 1991-2024 рр.