У
Д
У
Історичний факультет
Uncategorised
Uncategorised
Увага! Вступникам до магістратури!
Розпочинається реєстрація на ЄВІ (іспит з іноземної мови технологіями ЗНО)
Цей іспит є необхідним для вступу на спеціальність 032 Історія та археологія!
Інформацію про реєстрацію на ЗНО з іноземної мови для вступу в магістратуру на спеціальність 032 Історія та археологія можна отримати за клібакельним посиланням, а також отримати, зайшовши через сканування QR коду
Запрошуємо бакалаврів випробувати свої сили, перевірити свій рівень знань іноземної мови та скласти іспит! Скористайтеся шансом! Чекаємо на вас, майбутні магістри-історики-науковці!
Куцик Катерина
Голова ППО історичного факультету
Панасенко Ілля
Заступник голови ППО історичного факультету
Семончук Вікторія
Секратар ППО історичного факультету
Профспілка історичного факультету НПУ ім. М.П. Драгоманова — студентська добровільна неприбуткова організація, яка об’єднує на добровільних засадах студентів, які навчаються у всіх підрозділах Національного Педагогічного Університету ім.. М.П. Драгоманова.
- Профспілка завжди підтримає твої права і навчить їх захищати;
- Без згоди профспілки студента не можуть відрахувати з інституту та виселити з гуртожитку з причин не пов'язаних з навчальним процесом;
- За допомогою профспілки ти можеш відпочити під час канікул в горах або на базах університету;
- Профспілка надає консультації щодо наявних соціальних програм, прав та обов'язків студентів в університеті та оформляє для тебе всі види матеріальної допомоги та премії;
5.Завдяки профспілці ти можеш навчатися, працювати та відпочивати за кордоном;
- Надається ексклюзивна можливість придбати квитки на футбольні матчі із суттєвою знижкою, а іноді і взагалі безкоштовно;
- Також завдяки Профспілці ти можеш безкоштовно відвідувати культурно-масові заходи ( напр. похід у театр);
Профспілка фінансує культурно-масову роботу історичного факультету.
-----------------------
------------
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ НА ПЕРІОД 2021 - 2026 р.
----------------------------------------------------------------------------------------
Без цензури! Випускники про істфак!
Історичний факультет бере свій початок з сектору, утвореного у 1920 р. на факультеті соціального виховання Київського інституту народної освіти. Саме тут готували вчителів історії для шкіл. Від 1934 р. в структурі Київського державного педагогічного інституту вже функціонував історичний факультет з кафедрами історії СРСР, загальної історії, методики викладання історії. Під час Другої світової війни функціонування інституту була припинене, але вже у 1943 р. розпочалися роботи по відновленню навчального закладу. З 1945 року КДПІ відновив свою роботу. У 1956 р. історичний факультет було переведено до Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Проте життя показало необхідність відновлення підготовки вчительських кадрів на базі педагогічних інститутів. У 1969 р. на педагогічному факультеті КДПІ імені О. М. Горького було відкрито історико-педагогічний відділ, який наступного року реорганізовано в окремий історико-педагогічний (згодом історичний) факультет. Поступово на факультеті створили кафедри історії СРСР і УРСР; загальної історії; методики викладання історії, суспільствознавства, та права; методики піонерської та комсомольської роботи. Біля витоків відродженого факультету стояли доктор історичних наук, професор М. Д. Березовчук, кандидати історичних наук, доценти Г. В. Січкар, В. Ю. Ніколаєнко, І. Ф. Ганжа, М. Ф. Александра, С. М. Шевченко, Г. В. Стрельський. У 1985 р. факультет очолив кандидат історичних наук О. О. Сушко, з ім'ям якого пов'язана понад тридцятирічна історія факультету.
Здобуття Україною незалежності у 1991 р. відкрило новий період в історії факультету наповненням якого стала розробка нового змісту вітчизняної історичної освіти, спрямованого на підготовку вчителя національної школи. У 1990-х рр. на факультеті було започатковано підготовку вчителів за спеціалізаціями «правознавство», «народознавство (українознавство)». Навчальні плани наповнились якісно новими нормативними і вибірковими дисциплінами. Значно активізувалася науково-дослідницька робота, проведення всеукраїнських та міжнародних конференцій, співпраця з колегами з інших університетів та наукових установ України і зарубіжжя.
Початок ХХІ ст. вписаний в історію університету та факультету як час глибоких і системних змін. Ініційоване новим ректором університету, академіком НАПН України, членом-кореспондентом НАН України, доктором філософських наук, професором В. П. Андрущенком реформування вишу, стосувалося не лише його організаційної структури (колишні факультети було перетворено на інститути), але й форми та змісту підготовки педагогічних працівників, розширення переліку спеціальностей, активізації навчально-методичної, науково-дослідної, виховної роботи, національно-патріотичного виховання студентів.
Масштабні зміни в структурі кафедр тодішнього Інституту історичної освіти започаткувало рішення Вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова від 30 березня 2006 р. «Про реорганізацію кафедри історії слов’ян та українознавства». Замість колишньої кафедри створювалося три навчально-наукові підрозділи: кафедра історії та археології слов’ян, кафедра етнології, кафедра джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. Головними завданням діяльності їх колективів було визначено забезпечення якісної фахової, спеціальної підготовки вчителів історії національної школи та інтеграція вітчизняної вищої педагогічної освіти у європейський освітній процес. У 2011 р. у структурі інституту з’явилася ще одна кафедра – міжнародних та регіональних студій, яка нині курує спеціальність міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії.
Новий етап у житті факультету почався у 2018-2019 навчальному році. В цей час відбулося оновлення керівного складу. Інституту була повернута назва історичного факультету. Деканом факультету було обрано кандидата історичних наук, доцента Т. В. Мелещенко, яка активно реалізує стратегічний план розвитку факультету.
Сьогодні історичний факультет - це потужний навчальний і науковий підрозділ університету де згідно штатного розпису працюють 14 професорів, 26 доцентів, 6 старших викладачів, 7 викладачів та асистентів.
Історичний факультет виховав цілу плеяду науковців, педагогів, істориків, політиків та громадських діячів, які зробили неоціненний вклад в розвиток науки сучасної України, а також продовжують працювати на теренах освітнього, культурного та політичного поступу держави. Випускники факультету, не лише викладають історію в середній та вищій школах, а й беруть активну участь в громадському та культурному житті країни.
Наукові школи професорів Історичного факультет є широко популярними і за межами України. Викладачі кафедр та випускники факультету беруть активну участь у розробці навчальних посібників та підручників, популяризації історичних знань через монографічні та публіцистичні публікації, інтерв’ю на телебаченні та радіо. Наші історики працюють у міжнародних представництвах, політичних організація, міністерствах та судах, газетах та журналах.
Історичний факультет НПУ імені М. П. Драгоманова займає провідне місце у сфері підготовки фахівців-істориків для всіх типів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, науково-дослідних центрів, державних установ, закладів культури і просвіти. Факультет як структурний підрозділ провідного вищого навчального педагогічного закладу України має беззаперечний авторитет на національному та міжнародному рівні.
Навчально-наукова лабораторія експертизи культурно-історичних цінностей є структурним навчально-методичним і науковим підрозділом Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, що функціонує в складі кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін
Мета діяльності лабораторії: :
- забезпечення наукових досліджень і отримання нових знань у галузі експертизи історичних і культурних цінностей;
- розробка, апробація та впровадження у навчальний процес навчально-методичних матеріалів для студентів, які навчаються за додатковою спеціалізацією «експертиза культурно-історичних цінностей»;
- лабораторно-практичне навчання студентів за додатковою спеціалізацією «експертиза культурно-історичних цінностей»;
- висвітлення і поширення результатів науково-дослідної роботи, методичних розробок у галузях спеціальних історичних дисциплін, експертизи історичних і культурних цінностей.
Завдання і функції лабораторії:
- Організація, координація та проведення наукових досліджень у галузі експертизи історичних і культурних цінностей, спеціальних історичних дисциплін, музеєзнавства відповідно до плану прикладних наукових робіт Університету і Кафедри та згідно з договорами, укладеними між Університетом та іншими установами на виконання науково-дослідних робіт.
- Проведення лабораторно-практичних занять з дисциплін вільного вибору студентів за спеціалізацією «експертиза культурно-історичних цінностей».
- Організація впровадження результатів наукових досліджень і методичних розробок у навчальний процес підготовки вчителя історії, експерта культурно-історичних цінностей.
- Організація та проведення наукових семінарів, круглих столів, конференцій, симпозіумів, шкіл і майстер-класів у галузі спеціальних історичних дисциплін та експертизи історичних і культурних цінностей.
- Сприяння підвищенню якості підготовки спеціалістів у галузі експертизи історичних і культурних цінностей, спеціальних історичних дисциплін, музеєзнавства.
- Надання платних послуг експертизи предметів – історичних і культурних цінностей на замовлення юридичних або фізичних осіб (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 796)
Структура і управління лабораторії:
- Безпосереднє керівництво цим структурним підрозділом Університету здійснює завідувач Лабораторії, який призначається та звільняється ректором Університету за поданням проректора з наукової роботи Університету. Завідувач Лабораторії несе персональну відповідальність за виконання покладених на Лабораторію завдань.
- Лабораторія організовує роботу із залученням штатних працівників технічного та професорсько-викладацького складу Кафедри, а також висококваліфікованих консультантів, атестованих наукових та науково-технічних організацій, які працюють за завданнями Лабораторії на договірних засадах.
Організація діяльності лабораторії:
Лабораторія має право:
- одержувати в установленому порядку всі необхідні для роботи Лабораторії документи Університету та його структурних підрозділів;
- подавати на розгляд керівництва Інституту та Університету пропозиції щодо вдосконалення діяльності Лабораторії.
Обов’язки Лабораторії:
- визначати мету, завдання та напрямки науково-дослідної і навчально-методичної діяльності в сфері експертизи історичних і культурних цінностей;
- визначати теми досліджень, науково-дослідних робіт і план роботи Лабораторії на рік;
- формувати творчий колектив науковців;
- брати участь у наукових конкурсах, олімпіадах, у тому числі молодих науковців, аспірантів і студентів;
- забезпечувати залучення коштів на фінансування Лабораторії.
Лабораторія розробляє положення, плани, інструкції, ініціює укладення договорів співпраці з науковими установами, навчальними закладами з проблем експертної діяльності у сфері історичних і культурних цінностей, теоретичної і лабораторно-практичної підготовки істориків-експертів.
За результатами діяльності Лабораторії організовується видавництво монографій, навчально-методичних посібників, збірників, рекомендацій, статей, тез, створюється та поповнюється інформаційно-ресурсний банк даних, інформаційно-аналітичне середовище, проводяться науково-методичні заходи.
Нормативні та звітні документи лабораторії
Положення про навчально-наукову лабораторію експертизи культурно-історичних цінностей кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін
План роботи навчально-наукової лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін
Звіт про роботу Навчально-наукової лабораторії експертизи культурноісторичних цінностей кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін
|
Що для мене Істфак?
Спогади про Інститут історичної освіти тільки приємні й викликають посмішку. Можливо мені пощастило, адже опинився серед небайдужих, щирих та цікавих людей — студентів та викладачів. В інституті шкільне захоплення історії вийшло на більше «професійний рівень». Власне, про це нам першокурсникам сказали на першій лекції — дамо знання, але найбільше хочемо запалити вас історією, навчити працювати з інформацією. Так і сталось — ІІО навчив критичному мисленню, науковому підходу. Але найцінніше, що дав ІІО — це були люди з якими там познайомився. Викладачі, які знаходили час на підтримку та поради (зараз розумію — в себе і близьких час забирали). І друзі-студенти, які стали сім'єю на час навчання. Дехто і залишився близькими людьми після інституту. В стінах ІІО залишилась частина життя, але натомість отримав одні з найкращих спогадів юності.
|
Я, ведуча новин на телеканалі Україна 24. А тому щодня, 24/7 знаходжуся в інформаційному полі. Інформації багато. Її треба відфільтрувати - обрати головне, те, що треба обов'язково знати моєму глядачу сьогодні. Подати в ефір це оперативно і об'єктивно. Без першоджерел, у новинах, як і в історії - не можна
Істфак - це велика дружня родина, потрапивши куди, ти відчуваєш себе як вдома. Прекрасні викладачі, які дають гідний рівень знань, адже кожен з них зацікавлений в студентові.
|
Історичний факультет дав мені друзів завжди доброзичливих та готових прийти на допомогу. З ними часто засиджувались допізна в читальному залі, довгими вечорами у гуртожитку обговорювали історичні теми, дискутували про політику. На факультеті я зрозумів, що обов’язково буду вивчати повсякденну історію свого народу.
|
Дуже часто можна почути думку, що доросле життя починається «після закінчення ВИШу», але з мого досвіду воно починається саме після вступу. У 2003 році я став студентом Істфаку і життя докорінно змінилося.
Більшість викладачів Історичного факультету НПУ імені М.П. Драгоманова мають високі професійні якості, подають матеріал цікаво, постійно оновлюють зміст дисциплін відповідно до результатів найновіших досліджень, спонукають студентів до власних наукових та творчих пошуків. Без перебільшення, НПУ Драгоманова є флагманом розвитку педагогічної науки в країні. 
Протягом свого 5-річного навчання в НПУ імені Драгоманова, хотів би відзначити, певно для мене найвидатніший та найважливіший фактор мого перебування в цьому закладі - це звичайно в першу чергу атмосфера закладу яку створило керівництво освітнього закладу, велика вдячність тогочасному декану - Сушку Олександру Олександровичу... Викладачам моєї рідної кафедри методики навчання історії та суспільно-політичних дисциплін, перераховувати всіх не має сенсу, оскільки всім "непередякуєш", не вистачить паперу
|
Істфак - це бажання дізнатися більше, ніж ти знаєш, нові знайомства, драйв на наступні 5 років. Істфак - це високопрофесійні викладачі з досвідом роботи 15+ років ("стара гвардія") помножені на мотивацію плюс особисті задатки. Істфак - це ваша opportunity. Don't forget it. Don't waste it. Try it. You'll like it! 
Я пишаюся тим, що я частинка великої та щирої родини історичного факультету, який ставить за мету випустити не тільки історика, а й інтелігентну, порядну людину і високопрофесійного педагога, здатного зробити кращим світ навколо себе. Викладачі історичного факультету-справжні педагоги-патріоти, великі фахівці своєї справи, які відзначаються високим рівнем проведення занять, принциповістю та доброзичливим ставленням до студентів. Дуже вдячна істфаку за унікальні можливості, які він дає. Я не тільки отримала безцінні знання, що стали основою моєї професійної діяльності, а й реалізувала себе як особистість. Після отримання диплому магістра вступила до аспірантури, захистила дисертацію та отримала наукову ступінь кандидата історичних наук. Велике спасибі викладачам кафедри історії України: Борисенку В.Й., Івановій Л.Г., Візер С.О., Двірній К.П. та ін., які забезпечили комфортне середовище постійного пізнання, стимулювання до навчання та наукової праці, ділилися власними знаннями та досвідом, залучали до нових проектів, давали поштовх до розвитку та самовдосконалення. Уже дев'ятий рік я працюю в ліцеї, закохана в свій предмет і цю любов стараюся прищепити своїм учням. Лише знаючи минуле і сучасне свого народу, можна дбати про його майбутнє. Сердечно бажаю процвітання історичному факультету, а викладачам міцного здоров'я, творчої наснаги.
|
Досить часто в думках оживають спогади про рідну Alma mater, в стінах якої пройшли незабутні, насичені драйвом, роки. Я завжди мріяв стати істориком, ще в шкільні роки мене приваблювали таємниці та загадки давніх цивілізацій, той незабутній, сповнений азарту, момент пошуку інформації, коли ти радієш кожному факту так, неначе знайшов дорогоцінний скарб, й одразу в захваті розповідаєш про це рідним та друзям. Саме можливість передачі своїх знань вплинула на мій вибір навчального закладу. Я був сповнений мрій та натхнення і, можете уявити, яке я відчув піднесення, коли мені повідомили, що я став студентом Історичного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова, адже саме тут вдалося втілити мою мрію в життя.
Чернега Петро Макарович
Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри етнології та краєзнавства, заслужений працівник освіти
Викладає дисципліни: Історія української культури, Українська культура в європейському вимірі, Генеза духовності українського народу.
Коло наукових інтересів: суспільно – політичне життя та трудова діяльність українського народу доби Другої світової війни; масовий терор і голодомори комуністичного режиму як основні засоби поневолення України; діяльність видатних діячів державного й національного відродження, а також питання історичної освіти й українознавства.
Основні праці:
Профсоюзы Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны (1941-1945). – Вища школа, К., 1987.;
Вклад робітників України у зміцнення воєнно-економічної могутності СРСР в роки Другої світової війни. – К.: Вид-во НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2004.;
Виробнича діяльність і матеріально-побутове становище робітників України в роки Другої світової війни – К.: Вид-во НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2006.
Етнонаціональний чинник національної політики радянського комуністичного режиму щодо українського та польського народів (1920-1940 рр.) (у співавторстві з В. Лущаєм, С. Зубченко, А. Телегузом, І. Батюк, В. Клодницьким): Колективна монографія. – К., 2020.
Україна в Другій світовій війні (у співавторстві Кучер В.І) – К., Інститут змісту і методів навчання, 1998.;
Український народ у Другій світовій війні (у співавторстві Кучер В.І., Дробот І.І) - К., Школяр, 1998.;
Україна в Другій світовій війні. Посібник для вчителя (у співавторстві Кучер В.І) - К. – Генеза, 2004.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Лущай Володимир Іванович
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри етнології та краєзнавства.
Викладає дисципліни: Українська етнографія та фольклористика, Етнопедагогіка, Етногенез та етнічна історія українців.
Коло наукових інтересів: Коло наукових інтересів окреслюється історією Угорщини (40-і роки ХХ – початок ХХІ ст.), національною політикою Російської імперії царського, радянського та путінського періодів, проблемами української етнології, етнопедагогіки.
Основні праці:
«Угорська революція 1956 р. як наслідок загострення суспільно-політичних та соціально-економічних протиріч в Угорщині у 1949-1956 рр.»: Монографія. – К., 2008.
«Етнонаціональний чинник національної політики радянського комуністичного режиму щодо українського та польського народів (1920-1940 рр.)» (у співавторстві з П. Чернегою, С. Зубченко, А. Телегузом, І. Батюк, В. Клодницьким): Колективна монографія. – К., 2020.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Телегуз Андрій Володимирович
кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри етнології та краєзнавства.
Викладає дисципліни: Етнології народів світу, Етнографія та етнічна історія Європи, Етнологія та етнопсихологія, Етнологія, Етноекономіка та етнополітика.
Коло наукових інтересів: історія Польщі, Білорусі та Центрально-Східної Європи (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ ст.), етногенез, націогенез, етнічна історія народів Європи та світу, проблеми етнології, українознавства, повсякденної історії, антропології.
Основні праці:
Етнонаціональний чинник національної політики радянського комуністичного режиму щодо українського та польського народів (1920-1940 рр.). (у співавторстві П. Чернега, В. Лущай, С. Зубченко, І. Батюк, В. Клодницький). Колективна монографія. – К., 2020.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Зубченко Світлана Петрівна
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри етнології та краєзнавства
Викладає дисципліни: Етноархеологія, Етногеографія та етносоціологія України, Гуманітарний чинник у світовій політиці, Історико-політична географія країн світу
Коло наукових інтересів: Проблеми суспільно-політичної історії СРСР і України новітнього періоду, проблеми національної політики радянської влади в період Другої світової війни, переселення народів з місць їх проживання, національно-патріотичне виховання сучасної молоді, проблеми розвитку краєзнавства і національного туризму.
Основні праці:
«Етнонаціональний чинник національної політики радянського комуністичного режиму щодо українського та польського народів (1920-1940 рр.)» (у співавторстві з П. Чернегою, С. Зубченко, А. Телегузом, І. Батюк, В. Клодницьким): Колективна монографія. – К., 2020.
Зубченко С.П. «Національна політика радянської влади в період Другої світової війни» / Зубченко С.П. - Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова. (15 др. арк.). подано до друку.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Батюк Ірина Володимирівна
Аспірант, асистент кафедри етнології та краєзнавства.
Викладає дисципліни (семінарські заняття): Українська культура в європейському вимірі, Етнологія, Етноекономіка та етнополітика
Коло наукових інтересів: актуальні проблеми української етнології; історія України 1920-1930 рр., національна політика радянського комуністичного режиму щодо українського народу; проблеми дитинства в роки Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.
Основні праці:
«Етнонаціональний чинник національної політики радянського комуністичного режиму щодо українського та польського народів (1920-1940 рр.)» (у співавторстві з П. Чернегою, В. Лущаєм, С. Зубченко, А. Телегузом, В. Клодницьким): Колективна монографія. – К., 2020.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Бровко Людмила Віталіївна
Лаборант кафедри етнології та краєзнавства