Я свідомо йшов навчатись на Істфак в Драгоманова. Мав друзів які вже навчались в університеті і створили мені певну «модель світу» Історичного факультету. Я зрозумів, що це зручно! Окремий корпус, компактність, відсутність багатогодинних «дірок» між парами. Все це сприяло тому, що до обіду я був вільний. Для мене це було дуже важливо – друга частина дня була повністю моєю – громадські справи, наука і, зрештою, дозвілля. Окремим вагомим бонусом для мене було розміщення поруч історичних архівів. 15 хвилин і я в архіві – а це документи, жива історія, спілкування з старшими колегами. Водночас на Істфаці були дуже сильні викладачі і я з вдячністю згадую багатьох. Особливо з рідної кафедри «Історії України» очільник якої Володимир Борисенко став і науковим керівником моєї дисертації.

Дивовижно, але саме умови навчання створили для студентів можливість не лише отримувати знання, а й саморозвиватись. Окремою, сильною стороною, був спорт – це цікава традиція у драгоманівських гуманітаріїв. Перемоги на футбольному полі, на доріжках басейнів та стадіонів народили слоган «Істфак – чемпіон!». І це правда – ми чемпіони!

Олександр Алфьоров, випускник 2006 року,

кандидат історичних наук,

 науковий співробітник Інституту історії України НАН України,

 радіоведучий, керівник Всеукраїнської кампанії «Пам’ять Нації».

           Що для мене Істфак?

Люди: східняки і західняки, ліві і праві, кваліфіковані і неуки, добрі і злі, приємні і не дуже, друзі і вороги... Безцінний досвід спілкування у десятках моделей від архаїчного совка до метамодерного мислення ХХІ століття, від троєщинської гопоти до високочолої професури - це Істфак...

Розуміння цілісної картини історії, усвідомлення взаємозв’язків і закономірностей, виховання в собі критичного мислення і зваженого підходу до оцінок людей, дій, суджень, вміння вчитися у розумних людей і навчатися самостійно, в разі їх відсутності на обрії - це Істфак...

Усвідомлення того, що педагогіка - не наука, а скоріше збірка корисних порад і того, що для перетворення на вчителя мало прочитати десяток книжок, а треба йти і практикувати, але водночас певність, що хороший вчитель завжди буде потрібен і зможе принести багато користі як своїм близьким, так і суспільству - це Істфак...

Широкий практичний досвід у сферах від менеджменту тур-фірми на Печерську до прикладної археології на Черкащині, від редагування газети в Києві до стажування в АРТЕКу в АРК - це Істфак...

Постійна внутрішня боротьба протилежностей, яка одночасноє яскравим відображенням нашого сучасного суспільства з усіма його вадами і перевагами, несправедливостями і героїзмом і готує до життя в цьому суспільстві без прикрас, але і без посипання голови попелом, " в живу", на практиці, з оптимізмом і вірою в свої сили і світле майбутнє - це Істфак...

Ігор Красуцький, випускник 2010 року

Координатор колежу і вчитель історії

Міжнародної французької школи м. Києва

  Спогади про Інститут історичної освіти тільки приємні й викликають посмішку. Можливо мені пощастило, адже опинився серед небайдужих, щирих та цікавих людей — студентів та викладачів. В інституті шкільне захоплення історії вийшло на більше «професійний рівень». Власне, про це нам першокурсникам сказали на першій лекції — дамо знання, але найбільше хочемо запалити вас історією, навчити працювати з інформацією. Так і сталось — ІІО навчив критичному мисленню, науковому підходу. Але найцінніше, що дав ІІО — це були люди з якими там познайомився. Викладачі, які знаходили час на підтримку та поради (зараз розумію — в себе і близьких час забирали). І друзі-студенти, які стали сім'єю на час навчання. Дехто і залишився близькими людьми після інституту. В стінах ІІО залишилась частина життя, але натомість отримав одні з найкращих спогадів юності.

Артем Кузьменчук, випускник 2008 року,

редактор видання PostEat 

   Я, ведуча новин на телеканалі Україна 24. А тому щодня, 24/7 знаходжуся в інформаційному полі. Інформації багато. Її треба відфільтрувати - обрати головне, те, що треба обов'язково знати моєму глядачу сьогодні. Подати в ефір це оперативно і об'єктивно. Без першоджерел, у новинах, як і в історії - не можна?Істфак навчив мене критично мислити, аналізувати історичні події і на їх основі - краще розуміти ті політичні, державотворчі процеси, що сьогодні відбуваються в Україні і світі. Історична освіта - це своєрідний козир у моїй роботі.

Вікторія Малосвітна, випускниця 2008 року,

ведуча новин "Сьогодні" на Телеканалі Україна 24

   Істфак - це велика дружня родина, потрапивши куди, ти відчуваєш себе як вдома. Прекрасні викладачі, які дають гідний рівень знань, адже кожен з них зацікавлений в студентові.

Олександр Павленко, випускник 2016 року

 заступник директора з навчально-виховної роботи

Центру позашкільної освіти Дарницького району м. Києва.

          Історичний факультет НПУ Драгоманова - це свідомий і правильний вибір перед початком дорослого життя. В цьому навчальному закладі працюють фахові, досвідчені та енергійні викладачі. Істфак - це нові знання, сміливі експерименти, дружні відносини та прагнення зазирнути за горизонт. Істфак допомагає дорослішати, вчить шукати й аналізувати інформацію, а не просто заучувати всім відомі факти. Істфак спрямовує нас до джерел та вчить критично сприймати будь-яку інформацію. Істфак прививає своїм студентам чесноти людяності, патріотизму та відданості своїй справі. Істфак формує в молодій людині ціннісну матрицю, яка підтримуватиме її впродовж всього життя. Істфак формує дороговкази та вчить бути справжнім громадянимом своєї держави й не залишатись осторонь важливих суспільно-політичних процесів в Україні. Істфак прививає своїм студентам лідерські якості та випускає у доросле життя із необхідним арсеналом фахових знань та навиків. Істфак сприяє формуванню потужного соціального капіталу, який пише нову історію України та вирішує найскладніші життєві завдання. Істфак гартує, надихає, мотивує! Якщо ти хочеш розширити свій світогляд та стати фахівцем своєї справи - то Істфак твій вибір!

Назар Горін, випускник 2008 року,

к.е.н., старший науковий співробітник відділу

економічної історії Державної установи

"Інститут економіки та прогнозування НАН України".

Обрати історичний фах було вирішено ще в школі, але, звісно, тільки університетська освіта визначає, що для тебе історія і хто для історії ти. Зважаючи на всю свою багатогранність, історія для кожного відкривається по-різному. Для себе я її відкрив у археології. Відразу після археологічної практики по завершенню першого курсу університету, саме експедиційне вогнище на наступні навчальні роки стало епіцентром згуртування однодумців навколо спільних ідей. Ідеї ж об’єднали людей в справжнє братерство, яке пройшло випробуванням не тільки гуртожитком та університетом, але й революційними подіями та російсько-українською війною.
          Я не був червонодипломником, не був відмінником з усіх курсів за семестр, не мав бездоганну відвідуваність, але у мене були пріоритетні для вивчення дисципліни.
          Дякую викладачам за лекції та семінари, які скорелювали мої знання відповідним чином. Дякую alma mater за цю п’ятирічну подорож і за цих людей.

Максим Осипенко, випускник 2012 року,
 науковий співробітник
відділу збереження фондів сектору «Середньовічна археологія»
Національного музею історії України

     На історичному факультеті працюють люди, які дійсно професіонали своєї справи, які насправді горять цією справою. Є люди, які намагаються позитивно вплинути на атмосферу і їм це вдається! Сприятлива атмосфера потрібна не тільки щоб навчатися, але. й паралельно реалізовувати себе. На історичному факультеті є можливості і навчатися і паралельно працювати над саморозвитком

Михайло Гаврилюк, випускник 2019 року,

вчитель історії та правознавства Спеціалізованої школи

з поглибленим вивченням європейських мов №118 " Всесвіт",

вчитель історії та правознавства у

"Першій онлайн креативній школі" ФОКУС",

керівник гуртків Національного

 еколого-натуралістичного центру МОН України

      Історичний факультет дав мені друзів завжди доброзичливих та готових прийти на допомогу. З ними часто засиджувались допізна в читальному залі, довгими вечорами у гуртожитку обговорювали історичні теми, дискутували про політику. На факультеті  я зрозумів, що обов’язково буду вивчати повсякденну історію свого народу.

Микола Бех, випускник 2008 року,

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник

Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології

ім. М.Т.Рильського НАН України.

         Дуже часто можна почути думку, що доросле життя починається «після закінчення ВИШу», але з мого досвіду воно починається саме після вступу. У 2003 році я став студентом Істфаку і життя докорінно змінилося.

Зараз якщо мене спитати що для мене ці роки, що навчання мені дало для подальшого життя, чому навчило, загалом, у мене давно вже є відповідь довжиною в один вислів – softskills!

На мою думку саме вміння спілкуватися, знаходити компроміси там де це потрібно і не йти на поступки там де цього вимагає ситуація - це є головним скарбом всього п’ятирічного терміну навчання.  Це ми вміли, адже всі 5 років ми тільки те й робили що говорили, обговорювали та дискутували.

Зараз працюючи в ІТ сфері саме «softskills» є тією перевагою, що робить багатьох вихованців гуманітарних вишів незамінними на деяких позиціях в технологічних компаніях. Адже основа суспільства  - це спілкування, а в цьому у нас всіх, і у випускників Істфаку в тому числі, є грунтовна, прокачана навичка.

Владислав Андріанов, випускник 2008 року,

керівник міжнародного департаменту

української антивірусної компанії Zillya!

Навчання в НПУ імені М.П. Драгоманова було для мене хорошою життєвою школою і стало реальним стартом у професійне життя. Щиро вдячний співробітникам факультету Історичної освіти за високий професійний рівень та викладацьку майстерність. Окрему подяку висловлюю співробітникам бібліотеки (принагідно, раджу першокурсникам звернути увагу на це чудове місце)!

Ще під час навчання, я почав працювати за фахом в школі й тут зрозумів важливість дисциплін з педагогіки, а НПУ імені Драгоманова надає дійсно чудовий теоретичний і практичний базис для продуктивної роботи з прийдешніми поколіннями. Водночас, здобуті тут навички наукової роботи стали мені у нагоді в подальшому професійному житті. Саме тому, факультет Історичної освіти — це ідеальне місце для всіх, хто хоче поєднати наукову роботу з педагогічною.

Анатолій Бараннік, випускник 2014 року,

науковий співробітник

Національного музею історії України,

викладач історії України консультативного центру ZNO.UA.

        Більшість викладачів Історичного факультету НПУ імені М.П. Драгоманова мають високі професійні якості, подають матеріал цікаво, постійно оновлюють зміст дисциплін відповідно до результатів найновіших досліджень, спонукають студентів до власних наукових та творчих пошуків. Без перебільшення, НПУ Драгоманова є флагманом розвитку педагогічної науки в країні. 

Навчання на Історичному факультеті дало мені можливість сформувати своє власне ставлення до історичного поступу як нашої країни, так і усього світу, виробити вміння працювати з учнями середніх шкіл і студентами профільних закладів освіти, знайти нові підходи до популяризації історичних знань.

Особливо хочу подякувати викладачам кафедри всесвітньої історії за надзвичайно високий професіоналізм, вимогливість як до власної фахової підготовки, так і до навчальної та наукової роботи студентів, справедливість, щирість та людяність.

Враховуючи актуалізацію історичних знань глибокого рівня в умовах сучасних викликів, Історичний факультет має відповідати високим стандартам у підготовці якісних кадрів. Тому на майбутнє хочеться побажати, щоби саме профільні історичні дисципліни викладалися у повному обсязі, а усі випускники репрезентували високу конкурентну спроможність.

Олена Петраускас, випускниця 2014 року,

Інженер І категорії

відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України

Інституту історії України НАН України

    Протягом свого 5-річного навчання в НПУ імені Драгоманова, хотів би відзначити, певно для мене найвидатніший та найважливіший фактор мого перебування в цьому закладі - це звичайно в першу чергу атмосфера закладу яку створило керівництво освітнього закладу, велика вдячність тогочасному декану - Сушку Олександру Олександровичу... Викладачам моєї рідної кафедри методики навчання історії та суспільно-політичних дисциплін, перераховувати всіх не має сенсу, оскільки всім "непередякуєш", не вистачить паперу Але все таки виокремлю деяких, таких як: Мелащенко Тетяна Володимирівна та Бакка Тамара Володимирівна. Істфак дав мені коло спілкування, це друзі яких я знайшов, зі старших курсів, це практично всі історики випуску 2011 та 2012, Осипенко Максим, Грицик Юрій та ще ціла купа крутих товаришів, з історичного ком'юніті, які допомогли мені асимілюватися в столиці, та допомогли в освоєні історичної науки

Іван Андрієнко, випускник 2013 року

вчитель історії Великокрупільського НВК І-ІІ ст.

Київської обл.

      Істфак - це бажання дізнатися більше, ніж ти знаєш, нові знайомства, драйв на наступні 5 років. Істфак - це високопрофесійні викладачі з досвідом роботи 15+ років ("стара гвардія") помножені на мотивацію плюс особисті задатки. Істфак - це ваша opportunity. Don't forget it. Don't waste it. Try it. You'll like it!

Ігор Римар, випускник  2015 року,

кандидат історичних наук, судовий експерт, Київський НДЕКЦ МВС.

      Я пишаюся тим, що я частинка великої та щирої родини історичного факультету, який ставить за мету випустити не тільки історика, а й інтелігентну, порядну людину і високопрофесійного педагога, здатного зробити кращим світ навколо себе. Викладачі історичного факультету-справжні педагоги-патріоти, великі фахівці своєї справи, які відзначаються високим рівнем проведення занять, принциповістю та доброзичливим ставленням до студентів. Дуже вдячна істфаку за унікальні можливості, які він дає. Я не тільки отримала безцінні знання, що стали основою моєї професійної діяльності, а й реалізувала себе як особистість. Після отримання диплому магістра вступила до аспірантури, захистила дисертацію та отримала наукову ступінь кандидата історичних наук. Велике спасибі викладачам кафедри історії України: Борисенку В.Й., Івановій Л.Г., Візер С.О., Двірній К.П. та ін., які забезпечили комфортне середовище постійного пізнання, стимулювання до навчання та наукової праці, ділилися власними знаннями та досвідом, залучали до нових проектів, давали поштовх до розвитку та самовдосконалення. Уже дев'ятий рік я працюю в ліцеї, закохана в свій предмет і цю любов стараюся прищепити своїм учням. Лише знаючи минуле і сучасне свого народу, можна дбати про його майбутнє. Сердечно бажаю процвітання історичному факультету, а викладачам міцного здоров'я, творчої наснаги.

Ярослава Мочернюк, випускниця 2011 року,

вчитель історії та правознавства.

Макарівського багатопрофільного ліцею.

        Досить часто в думках оживають спогади про рідну Alma mater, в стінах якої пройшли незабутні, насичені драйвом, роки. Я завжди мріяв стати істориком, ще в шкільні роки мене приваблювали таємниці та загадки давніх цивілізацій, той незабутній, сповнений азарту, момент пошуку інформації, коли ти радієш кожному факту так, неначе знайшов дорогоцінний скарб, й одразу в захваті розповідаєш про це рідним та друзям. Саме можливість передачі своїх знань вплинула на мій вибір навчального закладу. Я був сповнений мрій та натхнення і, можете уявити, яке я відчув піднесення, коли мені повідомили, що я став студентом Історичного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова, адже саме тут вдалося втілити мою мрію в життя.

Перше, чим мені запам'ятався факультет - неповторна атмосфера. Дійсно, ти не просто відвідуєш лекції та семінари чи самотньо сидиш в бібліотеці (забудьте ці стереотипи про навчання у ВНЗ), ти потрапляєш у коло однодумців, що палають бажанням мандрувати в часі та просторі, досліджуючи історію й розкриваючи таємниці, що приховала Clio. Кожен день навчання насичений та сповнений різноманітних цікавинок. Окрема подяка викладачам, цим професіоналам, що невтомно розпалюють жагу до знань і відкривають перед нами двері у світ науки. Це ті люди, що завжди підтримають тебе на цьому шляху. На факультеті ти маєш унікальний шанс розкрити свій науковий потенціал, різноманітні конференції, цікаві дослідження, креативні проєкти не дадуть тобі нудьгувати. Я бажаю кожному відчути ту радість, коли ти бачиш своє ім'я у науковому журналі. Життя факультету вирує постійно і навіть влітку (так-так, тут завжди чекають на тебе) ви зможете зустрітися з однокурсниками під час археологічної практики (неймовірний спектр емоцій, що заслуговує на окрему розповідь) чи спробувати власні сили у вихованні молодого покоління.

"В здоровому тілі - здоровий дух", ще давні греки підкреслювали важливість гармонічного розвитку тіла та розуму, тому, якщо ви захочете займатися спортом - вам створять всі умови. Хочу сказати, що студенти Історичного факультету постійно беруть участь у різних змаганнях і виборюють призові місця. Є такий вираз: "Талановита людина - талановита у всьому", Історичний факультет доведе вам істинність цих слів. Потужні творчі колективи та різноманітні конкурси дозволять розкрити себе і відчути справжньою зіркою.

Загалом, роки проведені на Історичному факультеті, без жодних вагань, можна назвати "золотими" і впевнено крокуючи життям, ти знаєш, що у тебе є велика родина, яка з радістю чекатиме на тебе та підтримає у всіх починаннях. Для мене, Історичний факультет НПУ імені М. П. Драгоманова дещо більше ніж навчальний заклад - це маяк, що зігріває тебе своїм теплом, навіть у найпохмуріші моменти, та вказує шлях на звивистих стежках життя. І, можливо, це звучить занадто піднесено, проте, саме такі емоції лишилися у мене на душі від моїх студентських років.

На історичному факультеті працюють люди, які дійсно професіонали своєї справи, які насправді горять цією справою. Є люди, які намагаються позитивно вплинути на атмосферу і їм це вдається! Сприятлива атмосфера потрібна не тільки щоб навчатися, але. й паралельно реалізовувати себе. На історичному факультеті є можливості і навчатися і паралельно працювати над саморозвитком

Володимир Грабінський, випускник 2019 року,

вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ступенів №321 м. Києва.