У програмі конференції:
Пленарне засідання за темою „Наукова спадщина професорів М.Ф. Александри та А.Ф. Трубайчука”, відбудеться 8 грудня 2011 р. о 10.00 за адресою: м. Київ, вул. Освіти,6 (навчальний корпус НПУ імені М.П. Драгоманова), 2 поверх, 25 аудиторія.
Секційні засідання відбудуться 8 грудня 2011 р. о 13.00 за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 6 (навчальний корпус НПУ імені М.П. Драгоманова), 3 поверх, 26,27, 38 ауд. Інституту історичної освіти.
Заявки на участь у конференції прохання надсилати на електронну адресу Інституту історичної освіти вченому секретарю конференції Бутенко Яніні Миколаївні (vsesvitnya@ukr.net).
Вимоги до оформлення статті
1. Матеріали статті подаються в електронному варіанті формату *doc в редакторі текстів MS Word for Windows версій 6,7 або 98 на диску (дискети не приймаються)
2. Обсяг статті – 6 – 12 сторінок друкованого тексту, стаття подається у двох примірниках
3. На сторінці – 30 рядків, у рядку по 65 знаків (разом з пробілами)
4. Тип шрифту: Times New Roman; розмір шрифту - 14; міжрядковий інтервал - 1,5
5. Параметри сторінки: зверху та знизу – по
6. Виклад матеріалу статті має відповідати п.3 Постанови Президії ВАК України « Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України» від 15 січня 2003 р. № 7 – 05/1
7. У лівому верхньому кутку ставиться УДК, нижче великими буквами по центру – назва статті, нижче у правому кутку – прізвище та ініціали автора, науковий ступінь та звання автора, далі – текст статті
8. Після назви статті перед текстом подається анотація та ключові слова (трьома мовами : українською, російською та англійською)
9. Список літератури, відповідні посилання є обов’язковими і наводяться в квадратних дужках, наприклад [2, с.15]. Перелік використаної літератури подається після тексту статті - (Список використаної літератури)
10. До статті додається довідка про автора: прізвище, ім’я, по-батькові, вчене звання та ступінь, місце роботи та посада (без скорочень), домашня адреса та контактний телефон.
До 1 грудня 2011 року прохання підтвердити свою участь в конференції з метою бронювання місць у гуртожитку № 4 НПУ імені М.П. Драгоманова, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Освіти,6а
Проїзд від Південного залізничного вокзалу до зупинки вул. Освіти маршрутним автобусом № 223, 401
Контакти для довідок:
(044)520-12-06 – заступник голови оргкомітету Черево Оксана Степанівна;
(044)245-41-67 – дирекція ІІО;
(044)245-41-67 – факс ІІО
ПОРЯДОК РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ
8 грудня 2011 р., четвер
(м. Київ, вул. Освіти, 6, Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова)
9.30 - 10.00 – Реєстрація учасників
10.00 - 12.00 – Пленарне засідання
11.30 - 13.00 – Перерва
13.00 - 16.00 – Секційні засідання
16.00 - 16.30 – Заключне пленарне засідання. Підведення підсумків конференції
Секція 1. Гуманістичні традиції античної та середньовічної цивілізацій – ауд. 38
Секція 2. Актуальні проблеми всесвітньої історії XX століття – ауд. 26
Секція 3. Об’єднана Європа: традиції та перспективи – ауд. 27
Регламент роботи конференції
Наукові доповіді – до 15 хвилин
Наукові повідомлення – до 10 хвилин
Виступ у дискусії – до 5 хвилин
10.00 - 11.30, ауд. 25
Вчений секретар: Бутенко Яніна Миколаївна, аспірантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
10.00 – 10.15
Вітальні слова учасникам i гостям конференції
Сушко Олександр Олександрович, доктор історичних наук, професор, директор Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Наукові доповіді
10.15 – 11.30
1.Подвижники наукової і педагогічної діяльності у вищій школі: вчені, педагоги, особистості (до вшанування пам’яті професорів М.Ф. Александри та А.Ф. Трубайчука)
Реєнт Олександр Петрович, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України
2. Науковий доробок фундаторів кафедри всесвітньої історії в сучасній українській історичній науці
3. Соціальний, політичний та інтелектуальний контексти формування М.Ф. Александри як історика
4. Нові підходи до вивчення всесвітньої історії
Гончар Борис Михайлович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Тараса Шевченка
5.. Наукова спадщина професора Анатолія Трубайчука
Полянський Павло Броніславович, кандидат історичних наук, професор, старший науковий співробітник Національної академії педагогічних наук України
6. Історична оцінка радянсько-німецьких угод 1939 року в наукових працях А.Ф. Трубайчука
Потильчак Олександр Валентинович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
7. З 7. Значення праць А.Ф. Трубайчука для вивчення курсу всесвітньої історії в школах і педагогічних університетах Ладиченко Тетяна В’ячеславівна, кандидат історичних наук, професор, завідувачка кафедри методики навчання суспільних дисциплін та гендерної освіти Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
8. Актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин в українській історіографії
Лєщенко Леонід Овдійович, доктор історичних наук, професор Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України
9. Анатолій Трубайчук: особистість людини і вченого
Кирпенко Павло Федорович, кандидат історичних наук, професор Інституту міжнародних відносин
10. Україноцентризм і геополітичний контекст історіописання Другої світової війни
Лисенко Олександр Євгенович – доктор історичних наук, професор, завідувач відділом історії Другої світової війни Інституту історії України НАН УкраїниВронська Тамара Василівна – доктор історичних наук, професор Академії СБ України
11. 11. Історія і педагогіка: дві історії – дві постаті
Ремех Тетяна Олексіївна, науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України
12. Наукова та педагогічна школа А.Ф. Трубайчука
Шевченко Василь Миколайович, вчитель історії, директор спеціалізованої школи № 84 Печерського району м. Києва, Гаврилюк Жанна Миколаївна, вчитель-методист гімназії «Діалог»
Секційні засідання: 13.00 – 16.00
8 грудня 2011р., 13.00-16.00, вул. Освіти, 6, ауд. 38
Головуючі: Крижанівська Валентина Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Голованов Сергій Олександрович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методики навчання Інституту лідерства та соціальних наук Київського університету імені Бориса Грінченка
Секретар: Середа Катерина, студентка II курсу Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Наукові доповіді та повідомлення
Голованов С.О., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методики навчання інституту лідерства та соціальних наук Київського університету імені Б. Грінченка
2. Боротьба Данила Галицького проти Золотої Орди за незалежність та її наслідки
Бабенко Р.В., кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Причини загострення відносин між Боспорським царством та Римською Республікою. Мітридатова війна
Каранда С., студент IV курсу Київського університету імені Б. Грінченка
Воєнний талант Юлія Цезаря (на основі аналізу «Записок про Галльську війну»)
Військове мистецтво Ганнібала у ІІ Пунічній війні (на основі аналізу латиномовних джерел)
Хаблов А., студент II курсу Київського університету імені Б. Грінченка
Місце Родосу в боротьбі з піратством Середземномор’я за часів еллінізму
Пожар О., студентка III курсу Київського університету імені Б. Грінченка
7. Умови формування обрядів трупоспалення та інгумації у стародавніх суспільствах
Пилипчук І., студентка II курсу Київського університету імені Б. Грінченка
Античний жіночий туалетний набір
Чечуліна І., студентка І курсу історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка
Система наслідування влади в Золотий Орді
Гаврилів К., аспірантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
10. Науково-педагогічна діяльність О.А. Добіаш-Рождественської (1874-1934 рр.)
Буряк С., аспірантка Інституту історичної освіти НПУ імені М.П.Драгоманова
Обряд посвяти в рицарі та його символічне значення
Кот Б., студент ІІ курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Особливості менталітету середньовічного купця
Суддя Ю., студентка ІІ курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Ставлення до смерті в середньовічному суспільстві за працями Ф. Арієса
Семанишин Т., студент ІІ курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Хвороби в картині світу середньовічної людини
Діканова В., студентка ІІ курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Особливості патристики як історико-культурного феномену
Дробот М., студент ІІІ курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Вчення Філона Александрійського та його вплив на виникнення християнства
Онищук О., студент ІІІ курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Київські землі в 1300-1360 рр.
Юрченко В., аспірант кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Секція 2. Актуальні проблеми всесвітньої історії XX століття
8 грудня 2011р., 13.00-16.00, вул. Освіти, 6, ауд. 26
Головучий: Полянський Павло Броніславович, кандидат історичних наук, професор, старший науковий співробітник Національної академії педагогічних наук України
Секретар: Петраускас Олена, студентка IV курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова
Наукові доповіді та повідомлення
Особливості радянсько-ватиканського протистояння в роки Другої світової війни та повоєнного облаштування світу
Бистрицька Е.В. – доктор історичних наук, професор кафедри стародавньої і середньовічної історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка
Відродження індустрії країн Європи у повоєнний період: проблеми і наслідки
Вєтров І.Г., кандидат історичних наук, професор кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Київський педагогічний інститут в повоєнні роки (1945-1950 рр.): система навчання та профспілкове будівництво
Двірна К. П., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Ювілей Синьоводської битви – поштовх до наукового співробітництва між Україною та Литвою
Сегеда Р. А., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Політико-дипломатичні відносини між СРСР та нацистською Німеччиною у 1930-х роках
Шевченко О. Т., кандидат історичних наук, доцент кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Формування системи регіональної безпеки на південному Кавказі ( кін. ХХ- поч. ХХІ ст.)
Осмоловська О. Ю., кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Лейбористська партія Великої Британії між двома світовими війнами
Корчова О.В. – співпошукач кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Генеральна область «Київ» як складова Рейхскомісаріату «Україна»: історико-правовий аспект
Главацький М., аспірант кафедри історії України Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Участь британських жінок у Першій світовій війні та її значення для прийняття «Акту про представництво» (1918 р.)
Залєток Н., магістрантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Проблема політики «умиротворення» у працях А.Ф. Трубайчука
Бараннік А., студент IV курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Спроби врегулювання Нагірно-Карабахської проблеми за президентства Г. А. Алієва (1993-2003 рр.)
Щипець Я., студентка IV курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Проблема статусу Австрії в системі міжнародних відносин по завершенні Другої світової війни (1945 – 1955 рр.)
Павлюченко В., студентка IV курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Геноцид вірмен в Османській імперії та кемалійській Туреччині як чинник у сучасних міжнародних відносинах
Зайцева В., магістрантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Криза політики врегулювання міжнародних конфліктів ООН у контексті війни в Іраку (2003–2010рр.)
Петраускас О., студентка IV курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Секція 3. Об’єднана Європа: традиції та перспективи
8 грудня 2011р., 13.00-16.00, вул. Освіти, 6, ауд. 38
Головучий: Розумюк Володимир Михайлович, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії міжнародних відносин Інституту світової економіки i міжнародних відносин
Секретар: Рудник Катерина, магістрантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Наукові доповіді та повідомлення
Розумюк В. М., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії міжнародних відносин Інституту світової економіки i міжнародних відносин
Особливості реалізації кейнсіанської теорії в економічній політиці Сполученого королівства в 1940-1950–х роках
Осмоловський С. О., кандидат економічних наук, професор Інституту історичної освіти, завідувач кафедри всесвітньої історії НПУ імені М.П. Драгоманова
Георгій Афанасьєв – дослідник всесвітньої історії, громадсько-політичний та державний діяч України кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття
Стрельський Г. В. – кандидат історичних наук, професор кафедри етнології Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Актуальні питання вивчення періоду «Нового курсу» в США Гончар Ю.Б., ., кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Зовнішньополітичний курс консервативного уряду Едварда Хіта 1970- 1973 рр.
Черевко О.С., кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої сторії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Проблема формування міжетнічної толерантності на уроках всесвітньої історії
Теремецька Т. В. – асистент кафедри МВІСПД Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Українська карта» Балтійсько-Чорноморського Міжмор’я: історичний і геополітичний контексти
Корольов Г. О., кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ
Енергетичний фактор європейських інтеграційних процесів у другій половині XX – на початку XXI століття
Мальований О. О., старший викладач кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Ірландська Республіка та реформування Європейського економічного товариства в 1980-х роках
Наюк А., аспірантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Мала Антанта в контексті загальноєвропейської політичної інтеграції (1920-1939 рр.)
Шуляр С., аспірант кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Роль християнства в інтеграційних процесах сучасної Європи
Бутенко Я., аспірантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Проблема реорганізації НАТО в програмних документах республіканської партії США в 1990-х роках
Панюхіна Ю., аспірантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Політика ФРН щодо турецької діаспори в 1960-1980-х роках
Харлан Г., магістрантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Стан та перспективи постіндустріального суспільства кін. ХХ – поч. ХХІ ст.
Рудник К., магістрантка кафедри всесвітньої історії Інституту історичної освіти НПУ університету імені М.П. Драгоманова
Тероризм як засіб політичної боротьби у країнах Західної Європи у другій половині XX століття (на прикладі діяльності ІРА, ЕТА та ісламських організацій)
Павлов С., студент V курсу Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова
Народився 22 листопада 1924 р. в с. Міжгір'я Закарпатської області в сім'ї селянина. До війни закінчив семирічну школу, а після визволення Червоною Армією Закарпаття від нацистських загарбників у жовтні 1944 р. став добровольцем Чехословацького корпусу, сформованого й озброєного в Радянському Союзі.
Бойове хрещення пройшов 15 січня 1945 р. на південно-східному напрямі від польського м. Ясла (1-й Український фронт) у складі 38-ї армії радянських військ у зв'язку з підготовкою зимового стратегічного наступу Червоної Армії від Карпат до Балтики. Сюди зі Східної Словаччини було таємно перекинуто 5 артполків чехословацького корпусу, у тому числі 5-тий артполк, в якому Микола Федорович служив командиром радіостанції у третій батареї. На все життя він запам'ятав могутню 65-хвилинну артпідготовку радянських і чехословацьких гарматників, яку успішно продовжила радянська авіація, танки і піхота. Того ж дня м. Ясла було визволено. За наказом Верховного командування Червоної Армії 2-й, 4-й і 5-й чехословацькі артполки отримали назву «ясельських». 19-го січня 1945 р., коли Москва салютувала доблесній Червоній Армії за прорив німецьких укріплень і успішний наступ від Карпат до Прибалтики, цей салют був і на честь чехословацьких гарматників. Згодом чехословацькі артполки повернулися до Східної Словаччини, де у складі 4-го Українського фронту Микола Федорович брав участь у запеклих битвах у горах Високих Татр і Великої та Малої Фатри. Переможне завершення війни застало його в Моравії, неподалік від м. Простейова. 17-го травня 1945 р. у звільненій радянськими танкістами Празі він брав участь у параді Перемоги Чехословацького корпусу, який розпочав свій бойовий шлях під Соколово, неподалік Харкова.
Після війни М.Ф.Александра закінчив вечірню середню школу і в тому ж 1950 р. вступив на історичний факультету КДПІ імені О.М. Горького, а по його закінченні продовжував навчатися в аспірантурі. У 1957—1969 роках — асистент, старший викладач, доцент кафедри історії Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Досліджував народне господарство Поділля 1921-1925 років. Учасник I-ІІI конференцій (1965, 1967, 1969). Співавтор статей про Кам'янець-Подільський, Стару Ушицю, Оринин у книзі «Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область» (1971). З 1969 до 1999 рр. працював доцентом кафедри загальної історії КДПІ імені О. Горького. Читав курс історії стародавнього світу.
У жовтні 1963 р. Микола Федорович захистив кандидатську дисертацію, а в 1967 р. здобув ступінь доцента. Упродовж своєї наукової діяльності розробив одні з найбільш складних нормативних курсів: «Історія первісного суспільства», «Історія Стародавнього Сходу», «Історія Стародавньої Греції та Риму». Запам’ятався студентам як високопрофесійний лектор та фахівець з історії стародавнього світу. З 1972 до 1983 рр. працював завідувачем кафедри загальної історії. Нагороджений похвальною грамотою Міністерства ВНЗ СРСР. Микола Федорович нагороджений 12-ма медалями та Орденом Вітчизняної війни, знаком «Відмінника народної освіти» і медаллю «А.С.Макаренка».
Подільських історико-краєзнавчих конференцій (1965, 1967, 1969). Співавтор статей про Кам'янець-Подільський, Стару Ушицю, Оринин у книзі «Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область» (1971). З 1969 до 1999 рр. працював доцентом кафедри загальної історії КДПІ імені О. Горького. Читав курс історії стародавнього світу.
У жовтні 1963 р. Микола Федорович захистив кандидатську дисертацію, а в 1967 р. здобув ступінь доцента. Упродовж своєї наукової діяльності розробив одні з найбільш складних нормативних курсів: «Історія первісного суспільства», «Історія Стародавнього Сходу», «Історія Стародавньої Греції та Риму». Запам’ятався студентам як високопрофесійний лектор та фахівець з історії стародавнього світу. З 1972 до 1983 рр. працював завідувачем кафедри загальної історії. Нагороджений похвальною грамотою Міністерства ВНЗ СРСР. Микола Федорович нагороджений 12-ма медалями та Орденом Вітчизняної війни, знаком «Відмінника народної освіти» і медаллю «А.С.Макаренка».
Анатолій Фотійович Трубайчук (1932 - 2008)
Народився 22 листопада 1932 р. в місті Василькові на Київщині в родині вчителів. Дитячі роки припали на лихоліття Другої світової війни, яка вразила свідомість хлопчика і значно вплинула на його життєвий i науковий шлях.
Втративши на фронті батька, Анатолій Фотійович навчався в Київському інтернаті дітей війни. У 1956 він закінчив романо-германський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, спочатку працював редактором районної газети в місті Шпола, а згодом - «Українського історичного журналу» в Інституті історії України АН УРСР.
У 1971 р. А.Ф.Трубайчук захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю «всесвітня історія». Відчувши потребу в спілкуванні з молоддю та прагнення передати свої знання новому поколінню вчителів, він перейшов на роботу до Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького на кафедру всесвітньої історії.
Саме тут було реалізовано поєднання унікальних феноменів обдарованого вченого, громадського діяча, відданого патріота України, викладача-наставника багатьох поколінь учителів історії, що гідно несуть своє високе звання в уcіx куточках держави, і просто неординарної людини.
Започаткувавши на зорі незалежності асоціацію істориків «Істина», творчу спілку вчителів, А.Ф. Трубайчук разом зі своїми учнями спромігся за досить короткий час написати i видати низку наукових праць та методичних посібників: цикл книг «ХХ століття: історія в портретах», до котрого ввійшли монографії «Брудершафт двох диктаторів», «Містер з парасолькою: Невіл Чемберлен», «Франклін Рузвельт», «Шарль де Голль», «Михайло Грушевський: його сподвижники й опоненти» (у співавторстві), «Бенiто Муссолiнi: портрет тоталітариста в історичному інтер`єрі».
Анатолій Фотійович є також автором науково-методичних нарисів, що входять до циклу «ХХ століття: історія, економіка, політика, ідеологія,), праць про дипломатичну підготовку до Другої світової війни: «Пакт про ненапад: чи була альтернатива Другій світовій війні», «1939 рік: до історії радянсько-німецької змови», а також посібників для студентів i вчителів «Друга світова війна: коротка історія», «Україна у Другій світовій війні» (у співавторстві), більше ста статей та есе, які привертають неабиякий інтерес учнів, студентів, викладачів i всіх, хто цікавиться історією, бо ж написані вони яскравою, живою мовою, неповторним, авторським стилем, котрий неможливо сплутати з чимось іншим.
Цей стиль професійного, зацікавленого спілкування з читачем творчо перейняли його учні. Насамперед це були здібні студенти, небайдужі до історії, що прагнули істини і завжди мали власне бачення та тлумачення її сторінок, не уникали дискусії iз самим Учителем. А він водночас виховував у них здатність аналітично мислити, високий викладацький професіоналізм, повагу до особистості учня.
1996 р. А.Ф. Трубайчуку було присвоєно звання професора. Навколо Анатолія Фотійовича гуртувалися вірні його науково-викладацьким принципам студенти, котрих сьогодні з повним правом можна назвати «школою професора Трубайчука». Без сумніву, це найзаповітніша мрія кожного вченого та викладача. Адже далеко не всім вдається досягти такого високого статусу, якого не здатна присвоїти жодна атестаційна комісія.
1998 р. у зв'язку з тяжкою хворобою Анатолій Фотійович був змушений припинити свою активну педагогічну діяльність, але продовжував плідну працю як учений-дослідник, видавши за сприяння своїх вихованців монографії «Друга світова війна» та «Дипломатична історія Другої світової війни. Курс лекцій», а також низку статей у наукових виданнях. Попереду було чимало цікавих творчих задумів, котрим, на жаль, не судилося здійснитися…