{jcomments on}Народився Василь Юхимович і серпня 1919 р. в селянській сім'ї в с. Кожанка Фастівського району Київської області.
Після закінчення Кожанської середньої школи юнак навчався на річних курсах учителів історії при Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, потім працював учителем історії у Мар'їусівській неповній середній школі Бориспільського району на Київщині.
У грудні 1939 р. був призваний до лав Червоної Армії.
Учасник Великої Вітчизняної війни. З першого до останнього дня блокади Ленінграда був активним учасником фронтових подій. Мав кілька поранень та контузій.
У 1946 р. після демобілізації В. Ю. Ніколаєнко став студентом Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. На першому курсі у 1947 р. його обрали головою студентського профкому, а в 1948 р. секретарем комітету комсомолу.
З часом Василь Юхимович повернувся до Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького доцентом кафедри історії КПРС.
1966-1972 рр. обирався секретарем парткому. Велика партійна організація інституту дбала про вдосконалення навчально-виховного процесу підготовки вчителів, особливо велика увага приділялась вихованню патріотизму студентської молоді.
1976-1983 рр. очолював історичний факультет. У той час факультет посідав перші місця з навчально-виховної, наукової та громадської діяльності.
Водночас з викладацькою і адміністративно-громадською діяльністю Василь Юхимович багато уваги приділяв науковій роботі. Понад 50 його праць присвячені розвитку і досягненням освіти, культурному будівництву України, серед них най- відомішими є: "Розвиток народної освіти на Україні в роки першої п'ятирічки 1928-1932 рр.", "В. І. Ленін про культурну революцію та її здійснення на Україні", "Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки" (у співавторстві), "Хрестоматія з марксистсько-ленінської педагогіки" та інші.
За сумлінну викладацьку і наукову діяльність та активну участь у громадсько-політичному житті колективу Василь Юхимович у 1971р. був нагороджений орденом "Знак Пошани".
За участь у бойових діях і самовіддану трудову діяльність В. Ю. Ніколаєнко нагороджений трьома орденами Вітчизняної війни 1-го та ІІ-го ступенів, двома орденами "Червоної Зірки", орденом "Богдана Хмельницького", багатьма медалями, зокрема, "За оборону Ленінграда", "Перемога у Великій Вітчизняній війні над Німеччиною", "За взяття Кенігсберга", "Ветеран праці", а також по-чесним знаком "Відмінник народної освіти", численними почесними грамотами. За тривалу сумлінну працю отримав подяку і цінний подарунок від Київського міського голови, а Вчена рада присвоїла звання почесного професора університету.
В. Ю. Ніколаєнко користувався в колективі авторитетом, його поважають за чесність, порядність, принциповість, доброзичливість і людяність.
З 1992 р. Василь Юхимович був на заслуженому відпочинку. Як заступник голови Ради ветеранів, почесний професор університету брав активну участь у патріотичному вихованні студентської молоді Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.