У
Д
У
Історичний факультет
Uncategorised
Uncategorised
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ МНСДГО. НАУКОВА ШКОЛА ЛАДИЧЕНКО Т. В.
На базі кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти протягом багатьох років успішно діє наукова школа — «Методика навчання історичних та суспільних дисциплін». Її засновником і керівником є відомий спеціаліст у галузі методики навчання історії та суспільних дисциплін, кандидат історичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, Відмінник освіти Тетяна В’ячеславівна Ладиченко.
Протягом 1992–2012 рр. під науковим керівництвом професора Ладиченко Т. В. було захищено 13 кандидатських дисертацій із таких спеціальностей:
• 13.00.02 — Теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни);
• 07.00.03 — Всесвітня історія.
Якісне викладання історичних та суспільствознавчих дисциплін у школах та вищих навчальних закладах потребувало відповідної наукової методичної теорії. В Українській РСР наукової ради із захисту кандидатських дисертацій з методики викладання історії не було. В Інституті педагогіки АПН функціонував невеликий сектор, який очолював доктор пед. наук М. М. Лисенко, а в педагогічному інституті імені М. Горького працювала Г. О. Цвікальська, яка захищала кандидатську дисертацію з методики викладання історії в Москві.
У незалежній Україні в 1997 р. при НПУ імені М. П. Драгоманова вперше було створено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.02 — теорія та методика навчання історії. Т. В. Ладиченко разом із доктором педагогічних наук О. І. Пометун склали і затвердили першу програму кандидатських іспитів із зазначеної спеціальності. Першим кандидатом наук, який захистив дисертацію на цій раді, був Я. І. Трофяк з Івано-Франківська, який написав роботу на тему «Методика використання краєзнавчих матеріалів Прикарпатського регіону в оновленні змісту шкільної історичної освіти». Науковим керівником у нього була Т. В. Ладиченко.
У 2000 р. відбувся другий в Україні захист кандидатської дисертації з методики викладання історії В. М. Сотниченком. Його робота була присвячена темі: «Дидактичні основи формотворення знань з історії в загальноосвітніх закладах». Керівником теж була Т. В. Ладиченко.
У 2003 р. робота спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю 13 00 02 — теорія та методики навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни) у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова була відновлена. На цій раді було захищено три дисертаційні роботи під керівництвом Т. В. Ладиченко:
• С. О. Терно. Методичні засади формування історичних понять (2003 р.);
• О. В. Желіба. Методичні засади використання умовно-графічної наочності в процесі навчання всесвітньої історії в 10–11 класах (2003 р.);
• О. І. Горохівський. Формування національної свідомості та самосвідомості учнів 7-х класів на уроках історії (2005 р.).
На спеціалізованій вченій раді К 26.452.03 в Інституті педагогіки НАПН України в наступні роки під керівництвом професора Т. В. Ладиченко були захищені кандидатські дисертації аспірантами і пошукувачами з різних регіонів України:
• Маньгора В. В. Методика формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства (2007 р.);
• Киричук А. С. Методичні засади створення кредитно-модульної системи при вивченні правознавства у школі (2008 р.);
• Камбалова Я. М. Методика створення навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в основній школі (2009 р.);
• Богдановська Л. П. Методика формування пізнавальної самостійності учнів основної школи на уроках всесвітньої історії (2011 р.);
• Гаврилюк Ж. М. Методика реалізації культурологічного змісту шкільного курсу історії України у 8–9 класах (2012 р.).
Під керівництвом Т. В. Ладиченко захищені також кандидатські дисертації з іншої наукової спеціальності 07.00.03 — всесвітня історія:
• Ле Фунг Хоанг. Камбоджійська проблема в зовнішній політиці СРВ / 1978–1989 рр. (1992 р);
• Мелещенко Т. В. Роль Вацлава Гавела у розбудові громадянського суспільства у Чехословаччині 1990–1992 рр. (2010 р.);
• Чаїнський Ю. І. Політика великої Британії і Франції щодо територіальних меж Польщі у 1918–1923 рр. (2011 р.).
Крім всесвітньої історії і методики навчання історії та суспільствознавчих дисциплін, проф. Ладиченко Т. В. активно впроваджує й інші науково-освітні напрями. Зокрема, одним із вагомих здобутків наукової школи під керівництвом професора Т. В. Ладиченко є значний науково-методичний внесок в розбудову системи громадянської освіти в Україні. Так, в останнє десятиріччя в Україні завдяки підтримці міжнародних освітніх організацій створено новий шкільний навчальний курс «Громадянська освіта», розрахований на учнів старших класів. Одним із розробників цього курсу разом зі своїми колегами з кафедри була і є Т. В. Ладиченко. Вона очолила робочу групу з розробки програми та змісту курсу «Громадянська освіта — основи демократії» для середніх навчальних закладів і курсу «Теорія і методика громадянської освіти» для студентів педагогічних навчальних закладів. У курсі «Теорія та методика навчання громадянської освіти» по-новому, з антропоцентричної точки зору, висвітлюється життєдіяльність людини в умовах ринкової економіки. Чільне місце посідають питання визначення особливостей розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом в контексті європейських інтеграційних процесів.
З метою підготовки майбутніх і вже працюючих вчителів до викладання курсу громадянської освіти робоча група під керівництвом професора Т. В. Ладиченко розробила навчальні програми дисципліни — «Теорія та методика навчання громадянської освіти» для педагогічних ВНЗ та курсів підвищення кваліфікації вчителів історії та правознавства в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Оскільки громадянська освіта — це спеціалізована систематична підготовка молоді до суспільного життя в умовах демократії, курс для студентів охоплює структурні характеристики сучасного суспільства, аналіз суспільних відносин і соціальних норм. У ньому розкривається сутність демократії, різноманітність уявлень про неї та еволюція її реально існуючих форм. Значне місце в курсі посідають принципи та цінності громадянського суспільства. Значна увага приділяється специфіці переходу України до демократичної політико-правової системи, формуванню представницьких та інших демократичних інститутів, налагодженню розвиненої ефективної системи правосуддя, становленню та розвитку громадянського суспільства в нашій країні. Водночас демократичне громадянство — категорія містка, поліпредметна, вона репрезентує багатогранну галузь знань, поєднує предмети низки навчальних дисциплін, за кожною з яких стоїть відповідна наука. На думку професора Т. В. Ладиченко, це створює певні труднощі при концептуалізації курсу «Теорія та методика навчання громадянської освіти». Але, створена і методологічно вмотивована концепція вивчення цього курсу як цілісної системи знань, розроблена під керівництвом проф. Ладиченко, дозволяє сформувати в студентів широту мислення та масштабність світогляду.
Важливим результатом запровадження курсу «Теорія та методика навчання громадянської освіти», на думку професора Т. В. Ладиченко, може стати формування ціннісних установок особистості щодо загальнолюдських моральних норм, громадянських цінностей і ставлень, глибоке світоглядне розуміння гуманізму як первинної субстанції людських відносин у суспільному житті, формування активної життєвої позиції, демократичного світосприйняття.
Ще один науковий напрям, яким активно займається проф. Ладиченко Т. В. та представники її наукової школи останнім часом, є гендерна освіта. Питаннями гендерної рівності, гендерної освіченості, гендерної чутливості педагоги України почали цікавитися відносно недавно. Т. В. Ладиченко та її колеги Т. В. Бакка і Т. В. Мелещенко були включені до робочої групи, створеної під егідою Міністерства освіти України, що досліджувала нормативні документи та програми вищої та середньої ланок освіти щодо дотримання в них принципів гендерної рівності. Ця дослідна робота завершилася створенням підсумкового документу, в якому викладений детальний аналіз стану справ у цій галузі. У подальшому під керівництвом Т. В. Ладиченко були розроблені підходи щодо втілення принципів гендерної рівності в шкільні історичні та суспільствознавчі курси, а також розроблена методика навчання студентів гуманітарних спеціальностей основам гендерної рівності. Ця робота продовжується представниками означеної наукової школи і втілюється в серйозних наукових розробках. Так аспірантка проф. Ладиченко Ващук Г. М. успішно завершує кандидатську дисертацію на тему: «Формування гендерної освіченості учнів старших класів на уроках історії».
Професор Т. В. Ладиченко плідно співпрацює зі своїми захищеними аспірантами. Продовжувачами наукових ідей школи Т. В. Ладиченко стали її молоді колеги — доцент Т. В. Бакка, доцент Я. М. Камбалова, доцент Т. В. Мелещенко, які разом із Тетяною В’ячеславівною працюють на кафедрі методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти. Вони розробляли концептуальні підходи до нових програм із всесвітньої історії та громадянської освіти, досліджували нові методи викладання дискусійних та контраверсійних питань в історії ХХ ст., виробляли єдині критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії та суспільних дисциплін, створювали електронні педагогічні програмні засоби навчання.
До когорти активних членів наукової школи професора Т. В. Ладиченко належать доцент Запорізького національного університету С. О. Терно та доцент Ніженського державного університету імені М. В. Гоголя О. В. Желіба. Вони разом із Т. В. Ладиченко працювали над навчальними посібниками: «Методика викладання курсу „Людина і світ”» та «Методика навчання суспільствознавства» для вчителів, а також навчального посібника для педагогічних ВНЗ «Громадянська освіта: теорія і методика навчання», що вийшов друком у 2009 р. У цих посібниках були закладені нові підходи до навчання суспільних дисциплін, сформульовані критерії перевірки знань та вмінь учнів, розроблено методичний апарат з урахуванням новітніх досягнень педагогічної науки. О. В. Желіба також брав активну участь в аналізі гендерних проблем освіти, розробці сучасних методик викладання гендерних питань, якими зараз займається наукова школа Т. В. Ладиченко.
На наукові праці, підручники та посібники, створені професором Т. В. Ладиченко доволі часто посилаються дослідники, молоді науковці, аспіранти. Посилання на наукові та науково-методичні праці Т. В. Ладиченко можна знайти в дисертаційних дослідженнях К. О. Баханова, Л. В. Задорожної, Н. В. Чубур., Ю. Б. Малієнко, Н. О. Вєнцевої, О. П. Мокрогуза, С. О. Нєтьосова, Ю. П. Олексіна, О. М. Журби, А. О. Федчиняка та інших науковців.
Тетяна В’ячеславівна Ладиченко
кандидат історичних наук, професор, завідувачка кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти.
Викладає дисципліни: Новітня історія країн Азії і Африки, Шкільний курс всесвітньої історії та методика навчання, Методика навчання історії у вищій школі, Сучасні технології викладання історії у вищій школі, Інформаційні технології у професійній діяльності, Науковий семінар (для спеціальності – Середня освіта «Історія»)
Коло наукових інтересів: всесвітня історія новітнього періоду, громадянська світа, нові технології навчання суспільних дисциплін.
Основні праці:
Методика викладання навчального курсу «Людина і світ». 11-й кл. : [книга для вчителя] К.; Знання України. 2004 – 196 с. (у співавторстві)
Громадянська освіта: Теорія і методика навчання. навч. посіб. К.; Видавництво ЕТНА -1, 2008 – 174 –с. (у співавторстві)
Ладиченко Т. В. Історія України : підручн. для 7 кл. 2007– К.: Грамота, 2007 -272 с (у співавторстві)
Шкільний курс «Громадянська освіта: основи демократії» та методика його навчання. Навч посіб.; -Х.; Вид. Группа «Основа», 2009 – 254 с. (у співавторстві)
Громадянська освіта: основи демократії, 11 (12) класс. Навч посіб.; -Х.; Вид. Группа «Основа», 2009 – 207 с. (у співавторстві)
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) К.; Грамота, 2011 – 224 с.
Ладиченко Т. В. Історія України : підручн. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. 2015, К: Грамота, 2015, -256 с. (у співавторстві)
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручн. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. К.; Генеза, 2016 – 240 с. (у співавторстві)
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. К.; Генеза, 2017 -240 с. (у співавторстві)
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: (рівень стандарту): підруч. для 10-го кл. закл. заг. серед. освіти – К.; Генеза, 2018 – 160 с.
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: (рівень стандарту): підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти – Київ:Генеза, 2019 – 164 с.
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: (профільний рівень ): підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти – Київ: Генеза, 2019 – 224 с. (у співавторстві)
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Коляда Ігор Анатолійович
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти
Викладає дисципліни: Шкільний курс «Історія України» та методика його навчання, Правова освіта в школі, Шкільний курс «Правознавство» та методика його навчання, Українська біографістика, Шкільні дисципліни морально-духовного циклу
Коло наукових інтересів: суспільно-політична і націо-культурна діяльність української інтелігенції другої половини ХIХ ст. – ХХ ст., інноваційні технології навчання суспільних дисциплін у Новій українській школі, методика використання історичного портрету на уроках історії України.
Основні праці:
«Новий курс» Ф. Рузвельта і права опозиція» (Київ, 2000);
«Українська інтелігенція в Росії: суспільно-політична та соціально-культурна діяльність (друга половина XIX – початок XX ст.)» (Київ, 2010);
«Велика Війна: Українство і благодійність (1914 - 1917 рр.)» (Київ, 2006)
««Вічний бурлака нашої літератури». І.Нечуй-Левицький. Життєпис. Національно-культурний вимір» (Харків, 2019);
«Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні (кін. XVIII – початок XX ст..)» (Київ, 2019); підручники для студентів ЗВО: «Історія держави і права України» (Донецьк, 2014);
Підручник для здобувачів ЗСО: «Історія України. 7 кл. Профільний рівень» (К., 2006);
«Всесвітня історія. 9 клас. Рівень стандарту» (Кам’янець – Подільський, 2018); навчально - методичні посібники для вчителів закладів загальної середньої освіти:
Коляда І.А., Булда А.А. Основи правознавства: 9 кл. Методичний посібник для вчителів. (К., 2001); Коляда І. А., Загребельна Н.І. Історія України: 7 кл. Методика навчання. (Харків, 2005);
Коляда І., Лук’янчук О. Історія України. 11 клас. Навчально – методичний посібник для вчителів. (К., 2005);
Реєнт О., Коляда І. Історія України у 10 класі. Навчально – методичний посібник для вчителів. (К., 2005);
Коляда І. Історія України у 9 класі. Навчально – методичний посібник для вчителів (К., 2006); Коляда І., В.Милько, О.Кирієнко. Всесвітня історія. 9 клас. Книга для вчителя. (Тернопіль, 2010);
Науково-популярні видання: біографії серії «Знамениті українці», видавництва «Фоліо» («Усі гетьмани України», Б.Хмельницький, К.Розумовський, П.Скоропадський, П.Орлик, І.Сірко, П.Гулак-Артемовський, М.Лисенко, М.Коцюбинський, П.Тичина, В.Сосюра, М.Рильський, С.Крушельницька, В.Івасюк, Квітка Цісик, М.Леонтович, К.Білокур);
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Бакка Тамара Володимирівна
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерноїосвіти
Викладає дисципліни: Теорія та методика навчання суспільно-політичних дисциплін», Біосоціогенез, Спеціальні суспільствознавчі дисципліни, Громадянська освіта: основи демократії, Громадянська освіта.
Коло інтересів: методика вивчення шкільних предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» та громадянської освіти. Розробка інноваційних технологій навчання.
Основні праці:
Людина і світ: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : (рівень стандарту, академічнийрівень, профільнийрівень)К.:Видавничийдім «Освіта», 2012.НаказМОН Українивід 16.03.2011 № 235
Медіаграмотність на уроках суспільнихдисциплін: Плани-конспектиуроків / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза.К.: ЦВП, АУП, 2016Лист 1/11-19172 від 29.12.2015
Медіаграмотність та критичнемислення на уроках суспільствознавства / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк.К. : ЦВП, АУП, 2016Протокол № 1 від 12 жовтня 2016 року
«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освітиК. : УОВЦ «Оріон»Наказ МОН від 31.05.2018 р. № 551
Громадянська освіта та методика її навчання : Підручник для студентів педагогічних закладів вищої освіти / За загальною редакцією Т. В. Бакка, Т. В. Мелещенко. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 320 с.
НАТО — cила, що захищає мирних громадян / Т. Бакка, О. Волошенюк, О. Желіба, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мальований, О. Мокрогуз; за ред. О. Волошенюк, С. Дьоми. – К. : ВСВСДГО, 2019. – 164 с.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Загребельна Ніна Іванівна
кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти, Заслужений працівник культури України
Викладає дисципліни: Теорія і методика навчання історії, Шкільні духовно-моральні дисципліни
Коло наукових інтересів: розробка змісту, технологій навчання історії та українознавства у закладах середньої та вищої освіти.
Основні праці:
Загребельна Н. І. Велика війна. Українство і благодійність (1914-1917) / Н. І. Загребельна, І. А. Коляда; ред. О. П. Реєнт ; Ін-т історії НАН України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2006.
Загребельна Н. І. Україна - рідна наша країна: Тести. Завдання. Кросворди. Ребуси: дидактичний матеріал з історії України для 6- 8 кл. / Н. І. Загребельна, І. А. Коляда, І. Ф. Шиманська ; Інститут системних досліджень освіти Міністерства освіти України. - К.: ІСДО, 1995.
Історія України (1914-1939) в художньо-літературних образах: методика: навчальний посібник – К.: Вид-во Арістей, 2004 (у співавторстві);
Історія України : 7 клас : методика навчання / І. А. Коляда, Н. І. Загребельна; НПУ імені М. П. Драгоманова. – Харків : Ранок : Веста, 2004.
Історія України : робочий зошит з друкованою основою для учня 7 класу / І. А. Коляда, Н. І. Загребельна, О. В. Антонченко. – К., 2007.
Громадянська освіта та методика її навчання: Підручник для студентів педагогічних закладів вищої освіти / За загальною редакцією Т. В. Бакка, Т. В. Мелещенко. – К.: УОВЦ «Оріон», 2019.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Камбалова Яніна Миколаївна
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти
Викладає дисципліни: Історія європейського парламентаризму, Теорія та історія держави і права, Краєзнавчі компоненти історичної освіти, Позашкільна робота з історії, Теорія та методика навчання історії (семінарські заняття)
Коло наукових інтересів: методика створення навчально-методичних комплектів з історії, проведення підсумкової атестації з всесвітньої історії в загальноосвітній школі, краєзнавчі компоненти історичної освіти/
Основні праці:
Камбалова Я.М. Історія середніх віків. Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 7 клас. – К.: Грамота, 2007 – 224 с. (гриф «Схвалено МОН України» )
Вєтров І.Г., Камбалова Я.М., Гужва Н.С. Всесвітня історія. Новий час (ХV-ХVІІІ ст..) 8 клас: Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. – К.: Грамота, 2008. – 256 с. (гриф «Схвалено МОН України» )
Ладиченко Т.В., Камбалова Я.М. Історія України: Книжка для вчителя: планування та розробки уроків. 7 клас. – К.: Грамота, 2008. – 248 с. (гриф «Схвалено МОН України» )
Ладиченко Т.В., Камбалова Я.М. Всесвітня історія. ЗНО за 30 днів. – К.: Генеза, 2013. – 264 с./ 132 с.
Коляда І.А. , Камбалова Я.М. Краєзнавство в системі освіти і виховання в Україні: Курс лекцій/ І.А. Коляда, Я.М. Камбалова – К.: Національний центр «Мала академія наук України», 2016 – 80 с.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Мелещенко Тетяна Володимирівна
кандидат історичних наук, доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти
Викладає дисципліни: Громадянська освіта, Біосоціогенез, Цивілізаційні моделі світу; Спеціальні суспільствознавчі дисципліни.
Коло наукових інтересів: розвиток громадянського суспільства та демократії, подолання стереотипів, медіаосвіта та протидія інформаційній війні громадянська освіта та розвиток громадянських компетентностей.
Основні праці:
НАТО — cила, що захищає мирних громадян / Т. Бакка, О. Волошенюк, О. Желіба, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мальований, О. Мокрогуз; за ред. О. Волошенюк, С. Дьоми. – К. : ВСВСДГО, 2019. – 164 с.
Громадянська освіта та методика її навчання. Підручник для студентів педагогічних закладів вищої освіти за редакцією Бакка Т.В. Мелещенко Т.В. – К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 320 с.
«Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Бакка Т. В., Марголіна Л. В., Мелещенко Т. В. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 240 с.
Мелещенко Т. В. Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства / (у співавторстві) – К. : ЦВП, АУП, 2016. – 243 с.
Мелещенко Т. В. Людина і світ: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) / Т. В. Бакка, Л. В. Марголіна, Т. В. Мелещенко. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2012. — 240 с.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Кравченко Оксана Юріївна
асистент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти, аспірантка кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти
Викладає дисципліни: Біосоціогенез. Цивілізаційні моделі світу, Громадянська освіта. Основи Демократії, Спеціальні суспільствознавчі дисципліни, Цивілізаційна теорія (семінарські заняття)
Коло наукових інтересів: Підготовка майбутнього вчителя засобами медіаосвіти та медіаграмотності, методика викладання суспільних предметів та громадянської освіти, гендерний баланс в суспільстві
Активна участь у проекті «Медіаграмотність для молодих виборців»
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Миценко Ілона
лаборантка кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти
студентка ІІІ курсу
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ГРАФІК
консультацій викладачів кафедри історії України
Інституту історичної освіти
на І семестр 2008/09 н.р.
Час консультацій – 1300 - 1430
| №/№ | Викладачі кафедри | День |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. | Проф. Борисенко В.Й. Проф. Іванова Л.Г. Доц. Глизь І.І. Доц. Двірна К.П Доц. Бульвінський А.Г. Доц. Візер С.О. Викл. Сегеда Р.А. Викл. Невінчана І.О Асист. Литвин І.В. | Середа Середа Середа Четвер Четвер П'ятниця Понеділок Четвер Четвер |
Перша кафедра історії України у педагогічних вузах країни
Історія кафедри позначена тими важливими й доленосними для всього українського народу процесами, в яких, на прикладі мікроісторії, можна побачити складність всього історичного процесу.
У травні 1990 р завідувачем кафедри став доктор історичних наук, професор Борисенко В.Й. З перших днів існування кафедри питання кадрів з відповідною базовою історичною освітою постало перед завідувачем з усією гостротою. Далась взнаки багатолітня практика радянських властей зневаги до підготовки спеціалістів з історії України, страх перед озброєним об’єктивними знаннями власної історії народом. Але до початку літніх канікул 1990 р. кафедру поповнили випускники КДУ кандидати історичних наук О.Л. Коханова, доцент І.І. Глизь. Новостворена кафедра стала колективом однодумців, що проявилось вже на перших порах її діяльності. Коли ректорат запропонував самій кафедрі визначитись з назвою, то викладачі без вагань зробили вибір. Назвали її «Кафедра історії України» замість «Кафедра історії Української РСР».
Період професійного становлення кафедри виявився для завідувача найтяжчим. Як керівник, він відмовився від заяложених постулатів радянської історичної науки і зіштовхнувся з проблемою відсутності необхідної кількості об’єктивних праць з історії України. Одночасно з’явилась нова небезпека, яка полягала в небувалому тиражуванні дилетантських публікацій з історії України, які просто дискредитували її в очах читачів. Постало найгостріше завдання – вберегти студентів від таких антинаукових писань.
У підготовці нормативних курсів викладачі почали використовувати насамперед заборонені раніше праці видатних українських вчених В. Антоновича, М. Грушевського, Д. Дорошенка, Н. Полонської-Василенко, І. Крип’якевича, нові наукові розробки співробітників Інституту історії АН України В.А. Смолія, О.П. Реєнта, В. Кульчицького, В.Й. Борисенка, Ю.І. Терещенка та ін., де ще наприкінці 80-х років почалось активне переосмислення вітчизняної історії. Вони доповнювались також газетними публікаціями відомих вчених, які дозволяли оперативно реагувати на недостатньо висвітлені у наукових виданнях проблеми історії України.
Свій перший 1990/91 навчальний рік кафедра почала з власною програмою та планами семінарських занять з історії України, які відповідали останнім досягненням історичної та інших суспільних наук. Одночасно велась підготовка власного курсу профільної для кафедри навчальної дисципліни. Головним завданням кафедри завідувач поставив формування у студентів нової національної свідомості, любові до України і несприйняття панівного режиму.
Тим більше, що і саме студентство прагнуло цього. У 1991 р. на другому поверсі приміщення історичного факультету з’явилась рукописна студентська газета з національним гімном «Ще не вмерла Україна» та дописами національно-радикального характеру. Політично-національною загостреністю відзначались семінарські заняття. А тема «Центральна Рада» (викладач – Б. І. Андрусишин) розглядалась на фоні вивішеного студентами жовто-блакитного національного прапора. Це стало важливою наочною ілюстрацією єдності помислів прогресивного студентства і викладачів кафедри.
Викладачі почали проводити заняття з державницьких позицій і на інших факультетах вузу, що викликало у декого і побоювання, і навіть невдоволення. Але кожен викладач працював з впевненістю у власній правоті і за принципом – «за нами стоїть кафедра». І це відповідало дійсності. Зміст викладання історії України обговорювався у обстановці творчої дискусійності та відвертості. Часто такі обговорення затягувались допізна, викладачі повертались додому хоч і зморені, але збагачені науковими новаціями і вірою в торжество початої справи. Одночасно викладачі активно працювали над кандидатськими і докторськими дисертаціями з історії України. Завідувач кафедри В.Й. Борисенко в 1990 р. захистив докторську дисертацію «Соціально–економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст.», а через два роки отримав вчене звання «професор по кафедрі історії України».
Своєрідним випробуванням для кафедри стали серпневі події 1991 р. На знак протесту проти дій функціонерів з верхівки КПРС члени кафедри загальними зборами ухвалили рішення про колективний вихід з рядів партії, брали активну участь в акціях громадськості України стосовно її державної незалежності. Завідувач і члени кафедри були під стінами Верховної Ради у рядах мітингуючих. Щиро вітали історичне рішення Верховної Ради 24 серпня 1991 р. про державну незалежність України і роз’яснювали її необхідність своїм слухачам та читачам. Організовували і брали безпосередню участь в студентських виступах восени 1991 р. , в кампанії про проведення всенародного референдуму стосовно виходу України зі складу СРСР, одночасно цілеспрямовано працюючи над науково-методичним забезпеченням навчального процесу.
Творчий потенціал викладачів виявився досить потужним, і за короткий час кафедра досягла помітних результатів у науково-методичній та викладацькій роботі. В 1990 – 1991 рр. було підготовлено новий лекційний курс. На історичному факультеті його читали завідувач кафедри доцент В. Й. Борисенко (давній-новий періоди) і старший викладач Б.І. Андрусишин (новітній період). На інших факультетах інституту (педагогічному, філологічному, фізико-математичному, природничо-географічному) новий курс лекцій вели І.І. Глизь, Б.І. Андрусишин, А.В. Денисенко, О.Л. Коханова, Д.М. Балан.
З ініціативи професора В.Й.Борисенка кафедрі вдалось пробудити живий інтерес до історії України й серед студентів неісторичних факультетів. Була запроваджена практика їх консультацій на кафедрі, куди вони прибували з усього інституту, готували доповіді й писали наукові роботи з історії України. Особливою активністю відзначались студенти фізико-математичного (декан – Г.П. Грищенко), дефектологічного (декан – І.П. Колесник), природничо-географічного (декан – Б.К. Гришко-Богменко ). На дефектологічному факультеті з ініціативи доцента кафедри Б.І. Андрусишина при підтримці завідувача В.Й. Борисенка було введено державний іспит з історії України, небувалий акт у навчально-виховному процесі всієї України.
Одним з найважливіших напрямків роботи кафедри її завідувач вбачав у методичному забезпеченні викладання профільної дисципліни. При підготовці програм велись жваві дискусії навколо багатьох проблем вітчизняної історії – походження українського народу і національної держави, злочини тоталітарної системи, голодомори, репресії, роль українських політичних партій, ОУН та УПА, дисидентський рух і т.д. Довелось опрацьовувати масу раніше забороненої літератури, широко користуватись бібліотекою діаспори. Але вже в 1992 р. доктор історичних наук В.Й. Борисенко, кандидат історичних наук Б. І. Андрусишин і Д.М. Балан переробили й удосконалили діючу програму та видали її під назвою «Робоча програма курсу «Історія України» для студентів усіх спеціальностей, крім спеціальності «Історія» (К., 1992). Відповідно до її положень були складені і нові плани семінарських занять, які враховували останні досягнення гуманітарних наук.
У цей складний період значний внесок у вдосконалення навчального процесу на історичному факультеті зробив професор Ю.М. Алексєєв (нині ректор Славістичного університету в Києві), що на той час працював завідувачем сусідньої кафедри і одночасно погодився тимчасово викладати на кафедрі історії України. Спільна праця з професором Ю.М. Алексєєвим сприяла швидкому становленню кафедри історії України.
У цей же час професор В.Й. Борисенко активно поширює свій новаторський досвід і на роботу істориків, які працювали у філії педагогічного інституту ім. Горького в Переяславі. Зав’язалась творча співдружність з молодим тоді кандидатом історичних наук В.П. Коцуром (пізніше ректором Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету), який щиро вболівав за історичну науку, прагнув її перебудови і впровадження нових ідей в навчально-виховний процес. І нині не переривається започаткована багато років тому співпраця професора В.Й.Борисенка з історичним факультетом Переяслав-Хмельницького університету, який успішно очолює доцент Б.Л.Дем’яненко, колишній студент професора. В.Й. Борисенко читає лекції, проводить семінарські заняття, проводить поточні і державні іспити, а також є членом Спецради університету по захисту дисертацій.
Помітною була роль професора В.Й.Борисенка при перепрофілюванні кафедри історії партії НПУ ім. М.П.Драгоманова, робота якої не відповідала реаліям часу й дуже турбувала тодішнього ректора професора М.І.Шкіля. За його розпорядженням комісія на чолі з професором В.Й.Борисенком детально ознайомилася з особливостями діяльності кафедри історії партії, настроями її викладачів, бажанням окремих з них, насамперед завідувача професора О.В.Кузьмінця і провідного доцента І.І.Дробота, змінити функції кафедри. Все це професор В.Й.Борисенко доповів на Вченій раді університету, після чого кафедра історії партії була перетворена на загальноінститутську кафедру історії України. А кафедра професора В.Й.Борисенка допомогла їй у методичному становленні й забезпеченні відповідною літературою.
З 1994 р. кафедра почала викладати історію України тільки на історичному факультеті. Робота над програмами та іншими навчально-методичними матеріалами не припинялася, велась цілеспрямовано і постійно. Враховуючи значні зміни в історичній науці, кафедра удосконалила попередню програму і виробила фактично нову «Програму курсу «Історія України» (1994), яка якісно відрізнялась від інших. У ній була викладена нова концепція історії України професора В.Й. Борисенка, доцентів Б.І. Андрусишина і О.Л. Коханової. В її підготовці, крім названих викладачів, брав активну участь і доцент М.Л. Головко. Основні положення цієї програми широко використовувались викладачами інших вузів та вчителями багатьох шкіл. Одночасно були внесені значні зміни і в плани семінарських занять та в методичні рекомендації до них.
Новий етап у методичному забезпеченні викладання історії України почався у 1998 р., коли колектив кафедри під керівництвом завідувача підготував нову програму з історії України. На цей час в історичній науці вже усталилися певні оцінки тих чи інших сторінок вітчизняної минувшини або чітко намітились нові. Вони, а також науково-методичні напрацювання викладачів кафедри, насамперед «Курс української історії» проф. В.Й. Борисенка (1996, 1998), стали її науково-теоретичною підвалиною.
З 1990 р. завідувач кафедри започаткував спецкурси, залучивши до їх читання провідних науковців. Зокрема, спецкурс по політичній та соціально-духовній проблематиці Київської Русі читав д.і.н. М.Ф. Котляр, про національне питання в Україні в концепціях зарубіжної етнополітики – д.і.н. О.М. Майборода, розвиток української музики – к.п.н. С.Й. Лісецький. Спецкурс по основних напрямах розвитку українського народознавства викладав д.і.н. А.П. Пономарьов. Історії ОУН та УПА був присвячений спецкурс к.і.н. В.П. Дрожжина. У 1996 р. було введено два нових спецкурси, що стосувалися проблем становлення самоврядування українських міст за магдебурзьким правом (к.і.н. Р. Є. Делімарський) та конфесійних відносин в Україні (к.і.н. А. В. Денисенко). В наступному році доцентом О.Л. Кохановою було розпочато читання спецкурсу про формування модерної української нації у ХХ ст. Професор В.Й. Борисенко вів спецкурс, присвячений українсько-московським взаєминам в 1657 – 1659 рр.
Відповіддю на поклики часу на початку ХХІ ст. стала розробка та введення в навчальний процес нових спецкурсів. Їх тематика розкривала найбільш актуальні питання вітчизняної історичної науки. Група викладачів кафедри активно займається науковими дослідженнями історії України XVI – XVII ст., що обумовило функціонування цілого ряду спецкурсів по цій проблематиці: «Українсько-російські відносини в XVI – другій половині 50-х років ХVІІ ст.: історична ретроспектива та європейський контекст» (доц. Бульвінський А.Г.), «Церква в суспільно-політичному житті середньовічної України» (доц. Візер С.О.), «Міжнародні та конфесійні особливості становища України в другій половині ХVІ ст.» (доц. Бульвінський А.Г., доц. Візер С.О.). Основні положення цих досліджень лягли в основу колективної монографії «Еволюція українсько-російських відносин у другій половині XVII ст.», опублікованої 2006 р., монографії А.Г. Бульвінського «Українсько-російські взаємини 1657 – 1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи».
По новітній історії були розроблені спецкурси про діяльність ОУН та УПА в 1929 – 1954 рр. (доц. Двірна К.П.) і опозиційний рух та дисидентство в Україні 50-х – початок 90-х рр. ХХ ст. (доц. Двірна К.П.).
В останні роки по кафедрі історії України студенти слухають ініційовані професором В.Й.Борисенком спецкурси «Конотопська битва 1658 р. у контексті європейської історії другої половини 50-х – першої половини 60-х років XVII ст.», «Доба гетьмана Івана Мазепи: міфи та реальність», «Голодомор 1932– 1933 рр. як форма геноциду українського народу».
Ще одним напрямком досліджень кафедри, зокрема професора В. Й. Борисенка, є національно-освітні процеси в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Це втілилось у його (у співавторстві) наукових монографіях «Культурно-освітня діяльність громадськості України в 1825 – 1860-х рр.», «Суспільно-політична діяльність учителів і учнівської молоді України в 1900 – першій половині 1907 рр.».
Результативно працюють викладачі кафедри і по інших періодах вітчизняної історії. Науковим розробкам по Кирило-Мефодіївському братству був присвячений спецкурс доц. І.І. Глизя. Під його редакцією було видано корпус документів «Кирило-Мефодіївське товариство: В 3-х томах» та «О.Ф. Кістяківський «Щоденник» (1874–1885 рр.). У двох томах». За цю працю в 1998 р. Президія НАН України присудила співавторам Премію ім. М.С. Грушевського.
Багато років займається дослідженням суспільно-політичних процесів в Україні ХІХ ст. проф. Л.Г. Іванова. По цій тематиці було прочитано студентам декілька спецкурсів, що ґрунтувались на серйозних наукових розробках. Результати цих пошуків опубліковані в численних монографіях та навчальних посібниках. Найбільш відомими серед них є «Громадівський рух в 60-х роках ХІХ ст. в Україні: проблеми, ідеологія». «Суспільно-політичний рух в 60-х роках ХІХ ст. в Україні», «Україна між Сходом і Заходом: розвиток національно-визвольної ідеї в суспільно-політичній думці в європейському контексті 50–60-х років ХІХ ст.».
Професор В.Й.Борисенко постійно прагне зміни традиційної для радянської системи функції викладача, перетворення його з ментора, в найгіршому розумінні цього терміну, в ненав’язливого порадника студента в опануванні ним навчальної дисципліни. Основний наголос при цьому робиться на створення студенту найсприятливіших науково-методичних умов для самостійної роботи. Тільки вона здатна звільнити студента від непродуктивного витрачання часу, глибше опанувати навчальну дисципліну, закріпити свої знання і, що найістотніше, – підготувати його до творчого, самостійного підходу у вирішенні будь-якої справи. Тільки самостійність у поєднанні з працьовитістю і найкращими людськими якостями здатна створити новий тип вчителя, чиновника, державного діяча. За двадцять років, викладачі кафедри підготували понад дві тисячі чотириста випускників, вчителів історії, багато з яких стали відомими політичними діячами, науковцями, мають великий авторитет у суспільстві. Чимало випускників, які, багато в чому завдячуючи кафедрі, обрали шлях науковців, стали відомими вченими.
Залежно від поставлених завдань кафедра використовувала різні форми навчально-методичного забезпечення викладання курсу «Історія України». Було створено Державний стандарт підготовки вчителя історії за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та цикл комплектів навчально-методичних матеріалів з історії України для студентів історичного факультету. Вони складалися з робочої програми, планів семінарських занять зі списками літератури і темами рефератів, тематикою курсових робіт, рекомендаціями до написання рефератів і курсових робіт, зразками оформлення наукового апарату згідно вимог ВАК України та питань екзаменаційного контролю. Своєрідним підсумком багаторічної методичної роботи кафедри стала «Типова навчальна програма» з дисципліни «Історія України».
Однією з головних ланок організаційно-навчальної роботи професора В.Й. Борисенка стало створення на кафедрі електронної бібліотеки навчально-методичної літератури з історії України. На сьогодні її книжковий фонд є найбільшим в університеті й нараховує понад 400 назв. До неї входять не тільки новітні, але й старі видання, що мають велику наукову цінність. В.Й. Борисенко разом з тим вважає, що це тільки основа майбутньої великої електронної бібліотеки навчально-методичної літератури, вмонтованої в систему Інтернет.
Користуючись таким навчально-методичним матеріалом, студент має можливість працювати самостійно протягом всього семестру, відповідно планувати свій час, плідно використовувати його і маневрувати при підготовці тих чи інших тем у залежності від наявної літератури, вільного часу і навіть власної схильності до різних наукових проблем.
Використовувалися й інші методи навчання, в основі яких лежали високий професіоналізм викладачів, уміння нестандартно мислити і підходити до вирішення нагальних проблем, оперативно реагувати на новітні досягнення гуманітарних наук і здійснювати диференційований підхід до студентів.
Якісно новий етап у викладанні історії України почався для кафедри з започаткуванням ректором університету академіком НАПН, професором Віктором Петровичем Андрущенком активного входження навчального закладу в Болонський процес. 2004/2005 навчальний рік кафедра розпочала за модульно-рейтинговою системою, підготувавши для цього всі необхідні навчально-методичні матеріали. Згідно вимог цієї системи курс історії України структурно було поділено на 21 логічно завершених навчальних модулів. Матеріали в них згруповані за тематично-хронологічним принципом. Кожен модуль включає від 2 до 6 тем. Навчально-методичними матеріалами, підготовленими викладачами кафедри за кредитно-модульною системою навчання, студенти можуть користуватись у Навчально-методичному комплексі фахової підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів (наук. ред. проф. Борисенко В.Й.), що був виданий в 2009 р.
Однією з найважливіших ділянок своєї діяльності кафедра вважає науково-дослідну роботу, дотримуючись при цьому принципу завідувача кафедри, що вчитель закінчується тоді, коли сам перестає вчитись. В останні роки на кафедрі активно розробляється тематика, присвячена особистості М.П. Драгоманова, аналізу його наукової спадщини. В цьому плані викладачами підготовлено цілий ряд наукових статей, а до 175-річчя мислителя у 2011р. видано окремий збірник «Теоретична спадщина М.П.Драгоманова в сучасних вимірах» ( гол. редактор – В.Й. Борисенко).
Помітною подією в житті НПУ ім. М.П.Драгоманова та й України в цілому стало створення під керівництвом професора В.Й. Борисенка кабінет-музею М.П.Драгоманова. Його експозиція яскраво відображає головні віхи видатного українського мислителя й користується значною популярністю не тільки в університеті, але й далеко за його межами.
На кафедрі професора В.Й.Борисенка плідно діють докторантура і аспірантура. Вони забезпечують підготовку висококваліфікованих науковців із докторськими та кандидатськими науковими ступенями як для свого університету, так і для інших вузів України. Професором В.Й. Борисенком за участю інших провідних вчених підготовлено і опубліковано «Типову програму кандидатського іспиту з спеціальності 07.00.01 – Історія України» (К., 1996), затверджену Міністерством освіти і ВАК України.
Сформувалася й постійно прогресує одна з найбільших в університеті наукова школа доктора історичних наук, академіка Української Академії історичних наук, професора Борисенка В.Й. Основним напрямом наукових досліджень є соціально-національні та інші проблеми історії України другої половини ХVІІ – початку ХХ ст. Її фундатором, В. Й. Борисенком, підготовлено цілу плеяду вчених для різних вузів України, у тому числі Кіровограда, Переяслава, Ніжина, Криму тощо. Вона є однією з провідних вітчизняних наукових шкіл з історії України, розробляє актуальні, науково значимі проблеми вітчизняної минувшини, які в попередні періоди були багато в чому фальсифіковані або замовчувані. З її складу вийшло 5 докторів та 25 кандидатів історичних наук.
Професор В.Борисенко виступив ініціатором створення спеціалізованих рад по захисту кандидатських дисертацій з теорії і методики навчання історії (голова – професор В.Й. Борисенко) та історії України (голова – І.І.Дробот, заступник – В.Й.Борисенко). Разом з тим він є членом й інших спеціалізованих вчених рад.
Професор В.Борисенко з часу свого приходу в НПУ ім. М.П.Драгоманова надає великого значення науковим форумам, справедливо вважаючи їх місцем апробації і творчої дискусії навколо вже традиційних наукових ідей. Бере участь у більшості з них. Кафедра професора самостійно провела кілька таких форумів. У тому числі: «150-річчя з дня народження М.П. Драгоманова» (К., 1991), «Наукова академія по відзначенню 100-річчя смерті М.П. Драгоманова» (К., 1995), «350-річчя Української держави Б. Хмельницького» (К., 1998), матеріали якої видані окремою книгою.
7–8 листопада 2008 р. було проведено Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Доба гетьмана І. Мазепи в європейській історії: міфи і реалії», здійснена поїздка учасників конференції та студентів-істориків до колишньої столиці гетьмана І. Мазепи м. Батурин. Матеріали цього наукового форуму надруковані окремим збірником і стали доступними для широких кіл громадськості. Слід відзначити, що це був один з небагатьох випадків, коли науково-практична конференція відбулася у приміщенні Українського будинку, а в її участі взяло понад сімдесят науковців із різних країн. Прикметно, що вітання учасникам конференції надійшло від Президента України. Ця конференція стала вагомою подією в науковому житті України.
До участі у Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Конотопська битва: міфи та реалії в східноєвропейській історії», яка відбулася в 19 червня 2009 р., були залучені провідні вітчизняні та зарубіжні науковці, кількість яких перевищила п’ятдесят осіб. Цей науковий захід було проведено разом із Українським інститутом національної пам’яті.
Професор В.Й.Борисенко став одним з організаторів круглого столу «Київ у історії слов’янства» (К.2010) загальноукраїнського проекту «Історія великого народу».
У 2008-2009 навчальному році кафедра посіла ІІІ місце в рейтингу кафедр Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
На сьогоднішній день на кафедрі працюють: завідувач кафедри, заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, професор Борисенко В.Й., кандидат історичних наук, професор Іванова Л.Г, кандидати історичних наук, доценти Візер С.О., Двірна К.П., старші викладачі, кандидати історичних наук Сегеда Р.А., Телегуз І.О, викладач, кандидат історичних наук Литвин І.В.